Відзнака, -ки, ж. Знакъ; отмѣтка.
Жирува́ти, -ру́ю, -єш, гл. 1) Добывать нищу (о дикихъ животныхъ). Зайці на зорь жирують. Найкраще бити качок, як вони жирують. 2) Шалить, дурачиться, играть. Не жируй з ведмедем, а то він тебе задавить. О парняхъ съ дѣвушками: заигрывать. Посходились на улицю дівчата й хлопці, зачали жирувать. Забравсь до дівчат під п'яну руку та й жирує з ними. 3) = роскошувати. Жирували та панували пани. Коли жирувать, то жирувать: бий, жінко, друге яйце в борщ.
Кичувати, -чую, -єш, гл. Корчевать. Отто ліс, — щоб же ви мені вирубали його, викичували, зорали, пшениці насіяли!.. А ті як ухопляться: той руба, той деревню вивозить, той кичує.
Клапачка, -ки, ж.
1) Родъ трещетки, стукалки. Клапачки робит з ялового дерева і ними клапкат.
Лазунка, -ки, ж. = варяниця. Лазунки — ті ж варениці. На мнишки ладунки, на всрениці лазунки.
Лови́ти, -влю́, -виш, гл. 1) Ловить, уловлять. Ловили, ловили та й піймали сома. І рече до Симона Ісус: Не лякайся, від нині людей ловитимеш. 2) ґави, витрішки ловити. Ротозѣйничать. 2) дріжаки ловити. Дрожать отъ холода. 4) никони, окуні ловити. Дремать. Хто слухав, а хто і окунів ловить. 5) ловити білі метелики. Забавляться какъ дитя, ротозѣйничать. 6) ловити вітра. Преслѣдовать что либо несбыточное.
Пересмолити, -лю́, -лиш, гл. Осмолить вновь.
Повсаджувати, -джую, -єш, гл. Усадить, посадить (многихъ).
Спускалка, -ки, ж. Горка, съ которой катаются на салазкахъ и др. снарядахъ.
Шемелити, -лю, -лиш, гл. Шелестѣть. Радом.
