Го́стик, -ка, м. Ум. отъ гість.
Дровово́з, -за, м. Работникъ на сахарномъ заводѣ, возящій дрова.
Же́рдя Ii, -дя, с. соб. Жерди. Поклав же жердя все срібнеє. Суть то росохи, на росохах кадовбець, на кадовбці драбинка, на драбинці гірка, а на гірці жерддя, по тім жерддю дикі пташки літають, але крилець не мають. (Загадка на человѣка, жердя — волоса).
Крутиус, -са, м. = прудиус. Сотниківна вже кохалась з якимсь крутиусом чи шибай-головою.
Лужо́к, -жка, м. Ум. отъ луг.
Обпрядати, -да́ю, -єш, сов. в. обіпря́сти, обпряду, -де́ш, гл. — кого. Прясть, спрясть для кого все ему нужное. Иноді й дівка стара буває досвітчаною матіррю... її і обпрядуть, і обсвітять.
Позацвітитися, -таємося, -єтеся, гл. = позацвітати. На полиці паляниці позацвітались.
Скласти, ся = складати, -ся.
Тонкошкурий, -а, -е. Тонкокожій.
Устидно нар. Стыдно. Дружці встидно стало.
