Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

погодка

Погодка, -ки, ж. = погодник. Харьк. г. Мнж. 189.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 233.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОГОДКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОГОДКА"
Броня, -ні, ж. Оружіе, броня. Стор. МПр. 4. Хто тебе наділив конем і бронею? Стор. І. 75. Вивели йому коня в броні. Чуб. ІІІ. 296. до броні! Къ оружію!
Витарувати, -рую, -єш, гл. Вывѣсить (неправильные вѣсы). Витарувати терези. Рк. Левиц.
В'язила, -зил, с. мн. Узы. Розірвемо реміннії в'язала, поламлемо на шиях наших ярма. К. Псал. 3.
Дев'ятьдеся́тий, -а, -е. Девяностый.
Ма́мця, -ці, ж. = мамуня. Запорожець, мамцю, запорожець водив босу на морозець. Мет. 238. Сядай, мамцю, коло мене! Грин. III. 680.
Повирячувати, -чуємо, -єте, гл.о́чі. Вытаращить глаза (о многихъ). Ну чого очі повирячували? Яке тут диво? Харьк. у.
Подина, -ни, ж. Низменная мѣстность, иногда заливаемая водой. Ой вийду я на могилу та погляну на подину: на подині вогонь горить, коло вогню турок сидить. Н. п.
Совісний 2, -а, -е. Добровѣстный, совѣстливый.
Турлучний, -а, -е. , турлучній, -я, -є. О зданіи: изъ плетня, обмазаннаго глиной. Поп. 52. Турлучня хата. Черном.
Узько нар. = вузько. Ум. узенько, узе́сенько.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОГОДКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.