Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

погоїти

Погоїти, -го́ю, -їш, гл. Залѣчить (во множествѣ). Так попекла руки, що в силу погоїш. Черниг. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 233.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОГОЇТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОГОЇТИ"
Базувір, -ра, м. = бузувір. Шейк. Недовірки, базувіри. Черниг. у.
Ватажко, -ка, м. = ватажок. ЗОЮР. І. 132.
Горо́х'Яний, -а, -е. = Гороховий. Грин. ІІІ. 301.
Зла́да, -ди, ж. = злагода 2. Миргор. у. Слов. Д. Эварн.
Нави́діти II, -джу, -диш, гл. Насмотрѣть, усмотрѣть. А в печі пироги кипіли, а його очі навиділи. Чуб. III. 425.
Надари́ти Cм. надаряти.
Сокірвиця, -ці, ж. Сукровица. Желех. Угор.
Сс... = зс..
Шведчина, -ни, ж. Эпоха пришествія шведовъ въ Украйну 1808—9 г.г. Очнувсь дурень у шведчину. Ном. № 454.
Штама, -ми, ж. Стволъ, стебель растенія. Черк. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОГОЇТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.