Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

пограти

Пограти, -граю, -єш, гл. 1) Поиграть. 2) Обыграть. Та мені хоч аби що, то пограю його, дарма, що в його самі тузи та королі. Лубен. у. А котрий котрого пограв. Лубен. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 235.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОГРАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОГРАТИ"
Блеклий, -а, -е. Поблекшій, увядшій.
Богобійно нар. Богобоязненно.
Виточити Cм. виточувати.
Гірський, -а, -е. Горный. Був схожий до гірських розбійників. Левиц. Пов. 13.
Остуда, -ди, ж. 1) Простуда. Вона йому раз язичок піднімала, удруге остуду знімала. Кв. II. 138. 2) Темножелтыя пятна на лицѣ беременной женщины. Чуб. І. 124. О. 1861. X. 48. 3) Растеніе Tanacetum vulgare. Шух. І. 22.
Погалунити, -ню, -ниш, гл. Помочить въ растворѣ квасцовъ.
Понависати, -са́ю, -єш, гл. 1) Нависнуть (во множествѣ). Сіно дощовою водою понесло, так воно на плотах понависало. Зміев. у. 2) Быть завѣшену, закрыть чѣмъ либо нависшимъ. Та вже тая доріженька терном заросла, терном заросла, пилом припала, червоною та калиною понависала. Чуб. V. 752. Cм. позависати.
Попразниче, -чого, с. = попразен. Kolb. І. 22.
Спідник, -ка, м. = спідняк 1. Шух. І. 103, 146.
Тей, того, мѣст. = той. Занедужала й вона і пійшла скоро за батьком на тей світ. О. 1862. X. 1.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОГРАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.