Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

погнисти

Погнисти, погнити, -нию, -єш, гл. Погнить. Картопля погнала на грядці.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 232.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОГНИСТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОГНИСТИ"
Валькировий, -а, -е. Относящійся къ валькиру. Став серед хати проти валькирових дверей. Св. Л. 199.
Гербований, -а, -е. Имѣющій гербъ. Гербований попихач єзуіцький. К. МБ. ІІ. 128.
Закля́чуваний, -а, -е. ? ши́ло закля́чуване. У сапожниковъ: шило для подшивки лубковъ. Вас. 161.
Ме́кнути Cм. мекати.
На-про́весні, нар. Въ началѣ весны.
Передущий, -а, -е. 1) Передній. 2) Предшествующій.
Побірниці, -ниць, ж. мн. = плоскінь. Вх. Лем. 451.
Покоротити, -ся. Cм. покорочувати, -ся.
Сояшниця, -ці, ж. = соняшниця. Чуб. І. 114.
Таємність, -ности, ж. Тайна, секреть. Чуб. І. 295.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОГНИСТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.