Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

погнисти

Погнисти, погнити, -нию, -єш, гл. Погнить. Картопля погнала на грядці.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 232.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОГНИСТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОГНИСТИ"
Бережан, -на, м. Прибрежный житель.
Гота́р, -ру, м. Межа, граница. Желех.
Заборо́ло, -ла, с. Забрало.
Кушпела, -ли, ж. 1) Пыль взбитая. Піднялася страшенна кушпела. Вихор підхопив її. Мир. ХРВ. 128. 2) Мятель, вьюга. Була тоді кушпела велика, — сніг так зараз слід і замете. Новомоск. у.
Магнате́рія, -рії, ж. соб. Магнаты, высшее дворянство старой Польши.
Напа́дати I, -даю, -єш, гл. Нападать (о многихъ). Після бурі такого багато нападало в саду груш та яблук.
Ненависний, -а, -е. Ненавистный. Зосталось тільки ненависне життя. Стор. МПр. 145.
Розшукати, -ся. Cм. розшукувати, -ся.
Тямучість, -чости, ж. Понятливость. Борз. у.
Цінькати, -каю, -єш, гл. О птицѣ: кричать, издавая звуки, подобныя цінь-цінь. Вх. Уг. 274.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОГНИСТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.