Балхва, -ви, ж. Цвѣтная полоска въ ткани.
Дурнува́ти, -ну́ю, -єш, гл. 1) Дурачиться, шалить. Люде до божого дому йдуть, а ми дурнуємо та пустуємо. 2) Быть безъ употребленія. Яке любе місце, та й дурнує: віддали б кому на ґрунт.
Зака́л, -лу, м. и зака́ла, -ли, ж. 1) Въ хлѣбѣ: закалъ, нерыхлый слой хлѣба надъ нижней коркой. 2) Трещина, скважина. Направо ся тягне широкий мур, а в мурі щось чути, шепоче, вендровник звертає там очі, аж тутки в закалі, гей срібний шнур, збігаються нори в студений чур. Ум. зака́лець. Такий хліб удався, що кіт би за шкуру сховався: закалець на палець.
Здо́линок, -нку, м. Углубленіе почвы.
Лисиченя́, -ня́ти, с. = лисеня. Ум. лисиченя́тко, лисиченя́точко.
Наверзти́ся, -зу́ся, -зе́шся, гл. Представиться, привидѣться, попасться. Як наверзеться на очі, то й куплю.
Нахабність, -ности, ж. Нахальство, наглость.
Ократитися, -чу́ся, -ти́шся, гл. Оградиться? Ократилися собі, котом стали.
Підгірній, -я, -є. Подгорный, находящійся, живущій у горы. Вийди, вийди, мила, з хати, ти, дівчино підгірняя.
Скисліти, -лію, -єш, гл. = скиснути. Капустиця під лавкою іще не скисліла.
