Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

погнатися

Погнатися, -жену́ся, -не́шся, гл. 1) Погнаться. Піймав, не піймав, а погнаться можна. Ном. № 4281. Чорт погнавсь за ним і не догнав. Рудч. Ск. І. 69. 2) Отправиться, пойти, гоня; побѣжать. Покинув чоловік упруга недоораного, погнавсь із воликами додому. Г. Барв. 198. Троє товару погналось геть дорогою. Драг. 64. Свої волі набралася, на, весілля погналася. Чуб. V. 562. 3) Вырасти. Висадки пішли в кущі, а цибуля погналася в стрілки. Левиц. І. 28. 4. Соблазниться, польститься. Погнавсь, що велике качання.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 232.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОГНАТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОГНАТИСЯ"
Запаску́дніти, -нію, -єш, гл. Подурнѣть, исхудать.
Каналія, -лії, об. Каналья.
Настоювати, -юю, -єш, сов. в. настояти, -то́ю, -їш, гл. Настаивать, настоять (жидкость на чемъ-либо).
Незанузданий, -а, -е. 1) О лошади: безъ удилъ во рту. 2) Необузданный. І гарний хлопець здається, та незанузданий. Кобеляк. у.
Осятер, -тра, м. = осетер. Зірвався осятер з гака. К. ПС. 147.
Причаїтися, юся, -їшся, гл. Притаиться. Желех.
Просянка, -ки, ж. = просяниця.
Утечи, -чу, -чеш, гл. = утекти. Чоловік не годен своїй долі утечи. Федьк.
Чухи меж., выражающее почесываніе, чесаніе зудящаго мѣста. Ив. 20.
Штанодран, -ну, м. Раст. = драпустан, Azalca pontica L. ЗЮЗО. І. 113.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОГНАТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.