Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

погнатися

Погнатися, -жену́ся, -не́шся, гл. 1) Погнаться. Піймав, не піймав, а погнаться можна. Ном. № 4281. Чорт погнавсь за ним і не догнав. Рудч. Ск. І. 69. 2) Отправиться, пойти, гоня; побѣжать. Покинув чоловік упруга недоораного, погнавсь із воликами додому. Г. Барв. 198. Троє товару погналось геть дорогою. Драг. 64. Свої волі набралася, на, весілля погналася. Чуб. V. 562. 3) Вырасти. Висадки пішли в кущі, а цибуля погналася в стрілки. Левиц. І. 28. 4. Соблазниться, польститься. Погнавсь, що велике качання.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 232.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОГНАТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОГНАТИСЯ"
Безпальчий, -а, -е. Безпалый. Аф. 297.
Владарь, -ря, м. Обладатель, владѣтель, повелитель. Желех.
Конопельний, -а, -е. Пеньковый. Конопельна нитка. Ком. II.
Кочуватися, -чуюся, -єшся, гл. Приходить къ кому-нибудь. Так і завтра почуюся хиба до тебе? Федьк.
Крьо-не! меж. Крикъ, которымъ пастухъ приказываетъ козамъ возвратиться назадъ. Козар гонить кози покликом: ці! ці! завертає їх — крьо-не́! Шух. І. 211.
Курбало, -ла, с. Болѣе глубокое мѣсто въ рѣчкѣ. Шух. I. 81.
Мущи́нський, -а, -е. Мужской. Шух. І. 120.
Поремствуватися, -вуюся, -єшся, гл. = поремствувати. На неї ніхто було не поремствується. Сим. 200.
Розгодинитися Cм. розгодинюватися.
Тевкати, -каю, -єш, гл. Ѣсть съ жадностью, производя чавканіе; ѣсть, какъ свинья. Шейк.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОГНАТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.