Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

погнатися

Погнатися, -жену́ся, -не́шся, гл. 1) Погнаться. Піймав, не піймав, а погнаться можна. Ном. № 4281. Чорт погнавсь за ним і не догнав. Рудч. Ск. І. 69. 2) Отправиться, пойти, гоня; побѣжать. Покинув чоловік упруга недоораного, погнавсь із воликами додому. Г. Барв. 198. Троє товару погналось геть дорогою. Драг. 64. Свої волі набралася, на, весілля погналася. Чуб. V. 562. 3) Вырасти. Висадки пішли в кущі, а цибуля погналася в стрілки. Левиц. І. 28. 4. Соблазниться, польститься. Погнавсь, що велике качання.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 232.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОГНАТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОГНАТИСЯ"
Глумота, -ти, ж. Подниманіе на смѣхъ, издѣвательство.
Груща́ник, -ка, м. Пирогъ съ грушами. Желех.
Доскака́ти Cм. доскакувати.
Мана́ття́, -тя, с. соб. Лохмотье, тряпки.
На́мість, на́місць, нар. Вмѣсто. Желех.
Натюпати, -паю, -єш, гл. Набѣгать, достать. Тюпала, тюпала, та й принців натюпала.
Огавний, -а, -е. Большой, сильный. Богач огавний. Вх. Уг. 245. Огавний дожджь. Вх. Уг. 255.
Стінковий, -а, -е. ́ О камнѣ: годный для кладки стѣнъ (во внутрь, для обливцовки употр. личковий). Екатер. у.
Тарахкотіти, -чу́, -ти́ш, гл. = тарахкотати. Грин. III. 138.
Хлудина, -ни, ж. Хворостина, лозина. прутъ. Мнж. 193. Аж мій милий іде, як та буря гуде, і хлудину волоче таку суковату та на мою білу спину та пенякувату. Н. п. Ум. хлудинка.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОГНАТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.