Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

погонити

Погонити, -ню, -ниш, гл. = поганяти. Ані стій, ані погони. Посл. Ой у лузі воли в плузі, мій милий погонишь, за поясом батіг носить, за мною голосить. Чуб. V. 73.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 234.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОГОНИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОГОНИТИ"
Басисько, -ка, м. Ув. отъ бас.
Випестувати, -тую, -єш, гл. = випестити. К. ЧР. 218.
Зата́кати, -каю, -єш, гл. Начать поддакивать.
Переквилити, -лю́, -лиш, гл. Перестать квилити.
Позлигувати, -гую, -єш, гл. То-же, что и злигати, но о многихъ.
Потяганка, -ки, ж. Женская крытая шуба. Черниг. у.
Провередувати, -ду́ю, -єш, гл. Прокапризничать, прихотничать извѣстное врамя.
Проверещати, -щу́, -щи́ш, гл. Рѣзко прокричать.
Узміжок, -жку, м. Окраина межи. Черн. г.
Шваєчка, -ки, ж. Ум. отъ швайка.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОГОНИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.