Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

погін

Погін, -го́ну, м. 1) Скорость движенія. Як тілько трохи пущу погону (у млині), то зараз і зломиться. 2) ? Сонце то ховалось, то знов випливало із-за високих скель, а вони, величаві, темними погонами мережили світлий і гладкий, як скло, Дніпр. Стор. II. 142.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 231.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОГІН"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОГІН"
Валивочко, -ка, с. раст. Trollius europaeus. Вх. Пч. II. 36.
Гуля́ка, -ки, м. и ж. 1) Кутило, гуляка. К. ЧР. 353. Де ж ти тепер, моя мила, що ти мене знарядила п'яницею бурлакою і ледащом-гулякою. Чуб. № 1061. 2) ж. Правая чепіга. Прил. у.
Жмі́нечка и жмі́нька, -ки, ж. Ум. отъ жменя.  
Заці́пнути, -ну, -неш, гл. Оцѣпенѣть. Наглою смертю умерла... Я так і заціп. Г. Барв. 211. Як ударить грім, як хрясне! так усі й заціпли. Г. Барв. 220.
Злука, -ки, ж. Соединеніе.
Істичильно, -на, с. Рукоятка істина.
Позажурювати, -рюю, -єш, гл. Опечалить (многихъ).
Познімати, -ма́ю, -єш, гл. Снять (во множествѣ). Познімали страву і поставили оріхи на стіл. Кв. Познімай сорочки з тину, — вже посохли. Харьк. От ми й стали коло шляху і шапка познімали. ЗОЮР. І. 253.
Стрільчити, -чу, -чиш, гл. = стрільцювати. Вх. Зн. 67.
Чубелів, -лова, м. Родъ стоячаго боченка для пива. Шух. І. 250.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОГІН.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.