Відталь, -лі, ж. Время, когда снѣгъ весною таетъ.
Дослу́хувати, -хую, -єш, сов. в. дослу́хати, -хаю, -єш, гл. 1) Дослушивать, дослушать до конца. Диво та й тільки, каже гайдамака, дослухавши сотниківну. 2) Слышать, услышать. Що дослуха — наче крізь воду проточну. Як річ таку суддя дослухав, низенько поклонивсь, потилицю почухав.
Зва́тися, -зву́ся, -зве́шся, гл. Зваться, называться. В тім городі жило Дідони, а ирод звався Карфаген. Був собі чоловік, — Остапом звався. Поки Рось зоветься Россю, Дніпро в море меться, поти серце українське з панським не зживеться.
Камінний, -а, -е. Каменный. Всюда гори киміннії, всюда ріки водянії. Антосьо сидів як камінний.
Ме́рхнути и мерхти, -хну, -неш, м. = меркти. Зорі мерхнуть.
Порозстелюватися, -люємося, -єтеся, гл. Разостлаться (во множествѣ).
Проточити, -чу́, -чиш, гл.
1) Прогрызть; прорыть (нору). Так уже добре накрила діжку з борошном од мишей; а вони дірку проточили і таки долізли до борошна.
2) Очистить на грохотѣ (зерновой хлѣбъ).
3) — голову. Надоѣсть постоянными настояніями, приставаніями и пр. Вже він проточив мені голову: єднайте та й єднайте Оленку.
Розцілувати, -лую, -єш, гл. Расцѣловать.
Роспекти, ся. Cм. роспікати, -ся.
Тур, -ра, м. 1) Туръ, Bos primigenius. На лощині пасеться стадо турів. Так замерзло, хоч тури гони. Грім такий, що хоч тури гони, так не почують. 2) Жукъ-олень, Lucanus Servus. 3) тура дати. Говорится о плотахъ, когда съ разбѣга ударятся о берегъ. 4) Тур-царь. Турецкій царь.
