Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

погребати

Погребати, -баю, -єш, гл. Побрезгать. Глянь, яка гарна! за таку б кралю і я не погребав. Стор. II. 32.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 235.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОГРЕБАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОГРЕБАТИ"
Баранятко, бараняточко, -ка, с. Ум. отъ бараня.
Гу́зеро, -ра, с. = Гузирь 1. Вх. Зн. 12.
Дев'ятнадцяті́рко чис. ум. отъ дев'ятнадцятеро.
Дотри́мувати, -мую, -єш, сов. в. дотрима́ти, -ма́ю, -єш, гл. Додерживать, додержать. — сло́ва. Сдерживать, сдержать слово. Хто багато обіцяє, той рідко слова дотримає. Ном. № 4520. Перестань, милий, долі нарікати, старайся тілько слова дотримати. Гол. І. 344.
Жа́литися, -люся, -лишся, гл. 1) Жаловаться. Ніколи не жалиться, і не бачила зроду я, щоб вона плакала. МВ. ІІ. 151. Жа́лься, Бо́же! Сохрани, Богъ! Помилуй, Богъ! Будь милостивъ, Боже! Жалься, Боже, чого доброго. Ном. № 7602. Жалься, Боже, старенької неньки, що з дочкою ще не нажилася, слізоньками гірко облилася, що дочкою ще не навтішалась, сиротою у хаті зосталась. К. Досв. 2) Съ измѣнен. удар.: жали́тися. Жалиться, жалить. Кропива жалиться.
Запиня́ти, -ня́ю, -єш, сов. в. запини́ти, -ню́, -ниш, гл. Останавливать, остановить. Ой виїхало вражих здобишників сорок коней, ще й чотирі, ой як стали вони наперед возів, а всі вози затінили. Мет. 454. І нігде ні садочка, ні квіток, нема на чому запинити ока. Левиц. ПЙО. І. 475.
Зашве́ндяти, -дяю, -єш, гл. 1) Заходить. 2) Загрязнить ходивши.
Пастушка, -ки, ж. 1) Пастушка. 2) = пастирка. Вх. Пч. II. 12. Cм. блисканка. Ум. пастушечка.
Понавчатися, -чаємося, -єтеся, гл. Научиться (о многихъ или многому). Ми понавчались. Г. Барв. 436. В панів понавчались. Кв.
Роскуйдувати, -дую, -єш, сов. в. роскуйдати, -даю, -єш и роскуйдити, -джу, -диш, гл. = роскудлувати, роскудлати. Мене змиють дрібні дощі, а розчешуть густі терни, а висушить ясне сонце, а роскуйдить буйний вітер. Рудч. Чп. 227. Хведір пізно вернувся додому, роскуйданий, без шапка. Мир. Пов. I. 163.  
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОГРЕБАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.