Вільга, -ги, ж.
1) Мокрота, влага.
2) пт. иволга. Ум. вільженька.
За́крутка, -ки, ж. 1) = завертка 1. 2) Завертка, закрутка для запиранія воротъ. Cм. завертка 2. 3) Часть ручной мельницы. Cм. млин ручни́й. 4) Колокъ у скрипки для натягиванія струнъ.
Злобитель, -ля, м. Недоброжелатель. Злобителів старшина пооддавав у москалі, та тепер що зна, те й робе. Є такі злобителі, що його підпалюють.
Парубок, -бка, м.
1) Парень, молодой человѣкъ. Уже вони не діти, а вже стали парубок і дівчина гарненькі — великі вже поросли.
2) Холостой человѣкъ. Я думала, що він удівець та сам собі живе, а він ще й досі парубок.
3) Работникъ наемный. Мо, каже, останешся в мене за парубка? Ум. парубонько, парубо́чок.
Подіркуватий, -а, -е. Ноздреватый, скважистый, пористый.
Премудрий, -а, -е. 1) Премудрый. І премудрих немудрі одурять.
2) Очень искусный. Бери мене, дядьку, премудрую швачку.
Пшенишниця, -ці, ж. Пшеничная солома.
Розлючений, -а, -е. Разсвирѣпѣвшій. Навіженная розлючена темнота покинула душити Магомета.
Тусок, -ску, м. = туска.
Щепочка, -ки, ж.
1) Ум. отъ щепа.
2) Въ причитаніи надъ умершей дочерью употреблено какъ ласкательное для дочери слово: Моя донечко, моя й правдочко! Моя донечко, моя й вишенько, моя щепочко, моя й родиночко, моя й дитиночко!
