Арештува́ти. Cм. арешто́вувати.
Важити, -жу, -жиш, гл. 1) Вѣсить; имѣть вѣсъ. Він таки має вагу, важить. 2) Взвѣшивать. Поламались терези, сіль важучи на вози. 3) Имѣть значеніе, вѣсъ, значить. Знайду собі иншого.... ти мені не важиш нічого. Що він на своєму господарстві важить? що він за чоловік? 4) Иметь виды, мѣтить; умышлять, покушаться. Я двох люблю, я двох люблю, — на третього важу. На віщо ж ти важиш: чи на мою ясненькую зброю, чи на мого коня вороного, чи на мене, козака молодого. Де я мірю, там я вцілю, де я важу, — там я вражу. Хто на моє здоров'я важить, той (сам його) не має. Він уже давно важив на нас. на новий рік мав хату запалити, а це от обікрав таки. 5) — чим. Рисковать. Не раз, не два через плоти лазив, не раз, не два здоров'ям важив. 6) — легко. Придавать мало значенія, не придавать особаго значенія. Не годилось так легко важити тієї сили.
Виславляти, -ля́ю, -єш, гл. Славить, прославлять. Славу козацьку виславляли.
Корпатися, -наюся, -єшся, гл. Копаться. Антосьо все корпавсь у капшуці.
Марні́ти, -ні́ю, -єш, гл. Чахнуть, худѣть, вянуть. Марніє та й марніє Парася моя. А щоб личко не марніло з чорними бровами, — до схід сонця в темнім лісі умийся сльозами.
Миша́тий, -а, -е. Мышинаго цвѣта, пепельный. Мишатий кінь.
Переміст, -мо́сту, м.? Уже ж гості, уже на перемості.
Попереполіскувати, -кую, -єш, гл. Переполоскать (во множествѣ). Побіжи в беріг, попереполіскуй оці ганчірочки.
Рабата, -ти, ж. Висячая петля на груди верхней мужской одежды чамари.
Роспродувати, -дую, -єш, гл. = роспродавати.
