Ви́рити 1. Cм. ІІ. Вирива́ти.
Відкуплятися, -ляюся, -єшся, сов. в. відкупитися, -плюся, -пишся, гл. Откупаться, откупиться. А я смерти не боюся я від смерти одкуплюся. Наша душа гріхів довіку не відкупиться.
Застроми́ти, -млю́, -ми́ш, гл. Воткнуть, вонзить. Застромили ножа у стіл. Змій перекинувся голкою. Вона взяла, застромила його в стіну. Та виломлю калинову вітку, та застромлю за білу намітку.
Захва́чувати, -чую, -єш, сов. в. захвати́ти, -чу́, -тиш, гл. = захоплювати, захопити. Не хапайсь в пекло: може ще й син захватить.
Зла́года, -ди, ж. 1) Согласіе, миръ. Буде злагода, буде, кедь Марька добра буде. Спасибі Богу, живемо в злагоді. 2) Устройство, приспособленіе. У нас уже така злагода, шо бодай би її! Ні виїхати в люди, ні виїхати за вороти.
Ковбирь, -ря́, м. Мѣсто на рѣкѣ глубокое, съ тихой водой.
Ма́рга, -ги, ж. = маржина.
Паркотливець, -вця, м. Болтунъ.
Поплескатися, -щуся, -щешся, гл.
1) Побрызгаться, поплескаться (водой, въ водѣ). Дитина в ваганах поплескалася та й заснула.
2) Потащиться, отправиться. Поплескалась би я за чумаками на Дін.
Раптом нар. Внезапно, вдругъ, неожиданно. Так раптом взяв і поїхав. Як рипнули двері, москаль раптом прокинувся.
