Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

поглумка

Поглумка, -ки, ж. Насмѣшка. Нехай Бог боронить від скаженої миші, — поглумка. Ном. № 3485.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 232.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОГЛУМКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОГЛУМКА"
Бравий, -а, -е. Хорошій, красивый. Жив там веселий бравий чоловік. МВ. (О. 1862. І. 93). Пугаченьку бравий, наша доля рівна: в тебе нема жінки, в мене чоловіка. Балл. 94. Ум. бравенький, бравесенький. Писарець маленький, на личку бравенький. Н. п.
Виклопотати, -чу, -чеш, гл. Выхлопотать.
Відновити, -ся. Cм. відновляти, -ся.
Зи́чний, -а, -е. Зычный, громкій, звучный. І замірив у дуків зичний голос. К. Іов. 61.
Коління, -ня, с. соб. Колѣни. На коління падають, владиці Богу честь дають. Чуб.
Мишода́в, -ва, м. Названіе кота. Хвостаті мишодави. Мир. ХРВ. 112.
Одвірець, -рця, м. = одвірок. О. 1861. XI. Св. 35.
Рогатий, -а, -е. 1) Рогатый. Мужик багатий, як віл рогатий. Ном. Чорт рогатий. ЗОЮР. II. 92. 2) Угловатый, съ углами. хата рогата. Дѣла много въ хатѣ (въ каждомъ углѣ дѣло). Ном. № 10277. рога́та плахта = плахта рогатка. Наша пані багата, на їй плахта рогата. Грин. III. 136.
Роскачати Cм. роскачувати.
Уселюдний, -а, -е. Публичный, всенародный.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОГЛУМКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.