Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

поголос

Поголос, -су, м. = поголоска. Поголос розійшовся по всій околиці. Єв. Л. IV. 14.  
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 234.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОГОЛОС"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОГОЛОС"
Краска, -ки, ж. 1) Краска. Кружок би я розмалював, краски мені подарували. Ком. II. 2) Цвѣтокъ. Чернигов. Продай, Кулинко, красочку за шапочку. Ном. № 13297. Зійду я на гору, аж красочки грають. Не грайте, красочки... Мені в батьки не жити, мені віночків не вити. Чуб. III. 189. 3) Цвѣтъ на хлѣбныхъ растеніяхъ. Краску з жита збило вітром. Харьк. г. Ум. красочка.
Лаґун, -на, м. Стволъ дерева въ нако́ті. Н. Вол. у. Cм. накіт.
Ли́чаний, -а, -е. Лыковый. Погана пуга личана, а й без неї тяжко. Ном. № 9759.
Мере́жчатий, -а, -е. = мережаний. О. 1862. VIII. 16.
Підхвалювати, -люю, -єш, сов. в. підхвалити, -лю́, -лиш, гл. Прихваливать, прихвалить. Левиц. І. 80. Батько ті играшки підхвалював. Мир. ХРВ. 83.
Підчистити Cм. підчищати.
Піячити, -чу, -чиш, гл. Пьянствовать.
Приятритися, -рюся, -ришся, гл. Прикинуться (о болѣзни, нарывахъ). Я шкурку на пальці тільки зідрала, а воно приятрилось, нарвало. Харьк. у. Не дуже з таким хворим, а то й тобі ця хвороба приятриться. Волч. у.
Пташниця, -ці, ж. Птичница.
Супісок, -ску, м. Супесокъ. Зміев. у. Гол. Од. 43.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОГОЛОС.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.