Гу́ркало, -ла, с. 1) = Гуркотій. Вх. Зн. 12. 2) Домовой. Вх. Зн. 12. Желех. 2) Дѣтская игрушка: родъ погремушки на ниткѣ. Мнж. 178. 4) Маленькій водопадъ. Желех. 5) = Суреля. Одкидав сурелі (або гуркала). Ном. № 10879.

Збива́ти, -ва́ю, -єш, сов. в. зби́ти, зіб'ю́, б'єш, гл. 1) Сбивать, сбить, сколачивать, сколотить. Молодої Бондарівні домовину збити. Чуб. V. 428. Од хвіртки до ґанку й до комори лежали по землі стежкою збиті докупи дві дошки. Левиц. Пов. 20. Въ приложеніи къ людямъ зби́ти доку́пи — собрать, соединить. Буде кому люд той збити докупи, що вештається по острову. Стор. МПр. 134. У Гребинки о составленіи книги: Що ж то роблять земляки отсіми довгими зімніми вечорами? Давай, зіб'ю їм книжку. Греб. 407. Въ значеніи собирать, собрать (о деньгахъ, имуществѣ): Ік Великодню збігли півтора карбованці, хотіли, хоч поросятко купити. Г. Барв. 503. А яку худобу збив велику покійний. О. 1861. X. 38. 2) Сбивать, сбить, сшибать, сшибить. Збий оцей обруч з діжки. Ой коню ж мій вороненький, ой де ж твій пан молоденький? Чи ти його в Дніпрі втопив, чи ти його під себе збив? Грин. III. 632. Збив десять яблук. Рудч. Ск. І. 20. Як ударе його чоботом, а пеньок був гнилий, — так він його ногою і збив. Грин. І. 209. 3) О лошади: осаживать, осадить. Оце заїхав, — і завернуться ніяк: треба мабуть збити коня. Черниг. у. Чуєш, хлопче, збий мені воли. Черниг. у. 4) Ссадину дѣлать, сдѣлать, ссаднить. А правою чого ж ти не береш? — Та збив палець. Грин. І. 175. зби́ти ши́ю (воло́ві). Натереть шею (волу). 5) Смолачивать, смолотить. Коло клуні пашня потрушена; з півсніпка чи збито, чи не збито, а забуто й покинуто. МВ. (О. 1862. І. 98). 6) Вытаптывать, вытоптать. Дивляться: стійло збито коло дуба; що воно за знак, що коло дуба так стопцьовано? О. 1861. V. 67. 7) Выбивать, выбить (градомъ). Збило ту пшеницю (грядом), зосталась сами стерня. Грин. II. 147. 8) Возмущать, возмутить, взбивать, взбить. Єв. І. V. 4. Чого вода каламутна? Чи не хвиля збила? Чуб. V. 126. Пилу не збивайте, шмаття не валяйте. Чуб. III. 34. — бу́чу. Поднять шумъ, крикъ, скандалъ, тревогу. Жінка аж під стелю, — таку бучу збила. Рудч. Ск. II. 22. 9) Пахтать, напахтать (масла). Збити масла. Левиц. І. 483. 10) Сбивать, сбить, смущать, смутить. Ви Іова не збили, не вміли ви йому одвітувати. К. Іов. 70. — з пантели́ку, з пли́ву, з пли́гу. Сбивать, сбить съ толку. Бісові дівчата і жіночки... збивають його з пантелику. Стор. II. 243. Усі осінню зіб'ють з пливу. Н. Вол. у. 11) — з ста́тку. Довести до потери, разорить. Вх. Уг. 240. 12) Только сов. в. — кри́лами. Захлопать крыльями. Когут збив крилами. МУЕ. III. 43.

Збі́га́ти 1, -га́ю, -єш, гл. Сбѣгать. Збігала — свічечку купила. МВ. ІІ. 50.

Знадоблятися, -ляюся, -єшся, сов. в. знадобитися, -блю́ся, -бишся, гл. Надобиться, понадобиться, пригодиться. В хазяйстві все знадобиться. Ном. № 10110. Мені з жінкою не возиться, а тютюн та люлька козаку в дорозі знадобиться. Н. п. Ісус Христос народився, всьому світу знадобився. Чуб. III. 321. Знадобилась вона тепер бідолашній Химі. МВ. ІІ. 65.

Иршаний, -а, -е. Изъ овечьей или козьей выдѣланной шкуры. и́ршані штани́. Кожаные мѣховые штаны, обращенные шерстью внизъ, — носятъ пастухи въ Новороссійскомъ краѣ и Черноморіи зимой. Чабанам видається на зіму одежа: сорочки, штани хрящові, штани иршані. О. 1862. V. Кух. 34.

Одночасний, -а, -е. 1) Одновременный. 2) Современный.

Олійниця, -ці, ж. 1) Маслобойня. Названія частей: закопанный въ землю стовп (столбъ), противъ него на извѣстномъ разстояніи большой деревянный ґвинт (бинтъ) — оба вкопаны въ землю и для большей устойчивости имѣютъ на нижнихъ конкахъ перехрестя; ґвинт и стовп поддерживаютъ горизонтально лежащее между ними тяжелое бревно — стрілу, имѣющую ближе къ бревну вертикально торчащій отъ нея внизъ товка́ч, а подъ нимъ находится ступа; движеніемъ стріли вверхъ и внизъ товкач толчетъ въ ступі положенныя туда поджаренныя сѣмена, выжимая изъ нихъ масло. Екатер. у. Залюбовск. Сложнѣе олійниця у гуцуловъ: въ деревянной тяжелой подставкѣ два стовпа, внизу соединены толстой доской, называемой колода, въ углубленіи которой лежитъ шерстяной кап, въ которомъ находятся сѣмена, выше, параллельно колоді — стріла съ заяцем ( = товкачем); сверху надъ всѣмъ этимъ на столбахъ перекладина — правило, съ обоихъ концевъ которой на скраклях и скракниках висятъ тарани — деревянные молотки; такъ какъ стріла концами своими движется въ столбахъ, то подбивая то съ одной стороны, то съ другой клини́, можно стрілу то опускать, то поднимать и заставлять заяць выжимать масло въ колоді, изъ углубленія которой оно сквозь отверстіе — цівку капаетъ въ подставленную внизу миску. Шух. І. 163. У його в дворі — як у віночку; ув олійниці — що в иншої баби у хаті не так чисто. Ном. № 14010. 2) Женщина приготовляющая или продающая растительное масло. Ум. олійничка.

Пак Частица, вставляемая въ рѣчь въ значеніи отчасти подобномъ русскому «бишь». Як пак його звуть? А де ж Ганна, Катерино? Я пак і байдуже. Шевч. 117. Я пак і забув те зробити, що ви мені казали. Кобел. у. Оттак пак! Іще що вигадай! Ком. II. 3.

Позернитися, -ню́ся, -ни́шся, гл. Уродить съ хорошимъ зерномъ. Добре ж, як позерниться добре гречка. Кролев. у.

Решітник, -ка, м. 1) Продающій рѣшета. 2) — га́динець. Раст. Veronica Chamaedrys. Шух. І. 20.