Виковтати, -таю, -єш, гл. Выдолбить, выклевать (углубленіе).
Де́нник, -ка, м. Дневникъ.
Катеришциця, -ці, ж. Шарманщица.
Киснути, -сну, -неш, гл.
1) Киснуть. Не можно вже юшки їсти: почала киснути. Учинила вчора хліб, — кисне, кисне, та ніяк не сходе. Чи не той то хміль, хміль, що у пиві кисне? кисне, як солоний огіро́к. Постоянно плачетъ. гляне — молоко кисне. Сдѣлаетъ очень кислую физіономію.
2) Долго мокнуть. Чи ти коли пооджимаєш ті сорочки? Доки їм киснути?
3) Хандрить, киснуть, плакать. Та вже мабуть вас так Бог создав, щоб усе киснути. Часом чоловік не купить на базарі своїй жінці шматок дрантини, а вона киснутиме цілий день.
4) — у шинку. Пьянствовать часто. Стали тільки по шинках киснути.
Кріслечко, -ка, с. Ум. отъ крісло.
Навідьмува́ти, -му́ю, -єш, гл. Наколдовать.
Погориджа, -жі, ж. Пожаръ, пожарище. Торік була погориджа, ще й досі чути. Чи не на погориджу біжите?
Провередити, -джу, -диш, гл. Проколоть, пробить насквозь.
Увідати, -даю, -єш, гл. Узнать. Я вже знала, що Чайченко не любишь щиро Катрі — нехай же й вона ввідає.
Утікати, -каю, -єш, сов. в. утекти, -чу, -чеш, гл.
1) Убѣгать, убѣжать. Утікав перед вовком, а впав на медведя. Від напасти полу вріж та втікай.
2) Втекать, втечь.
