Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

погірник

Погірник, -ка, м. = погар 2. Желех. Пастбище для дойныхъ овецъ. Шух. І. 215.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 231.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОГІРНИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОГІРНИК"
Блищати, -щу́, -щи́ш, гл. Блестѣть. Що не вітроньки шумлять, ні водоньки блищать. Чуб. V. 852.
Болотюга, -ги, ж. Ув. отъ болото.
Зізва́ти Cм. ззивати.
Лі́карь, -ря, м. Лѣкарь, врачъ, докторъ. Добре в світі жити попові, лікарові та котові. Ном. № 8069. Не треба здоровим лікаря. Єв. Мр. II. 17. Лікарю, вилічи себе самого. Єв. Л. IV. 23.
Продмухати, -ха́ю, -єш, сов. в. продмухати, -хаю, -єш, гл. Продувать, продуть.
Свитянка, -ки, ж. Короткая свитка. Ввійшла дівчина.... в свитянці з червоним з холоду носом. Г. Барв. 42.
Турувати, -ру́ю, -єш, гл. 1) Соображать, думать. Уман. у. Турую в голові: чого то мні світ замняхкинився, та ніяк не поміркую. Подольск. г. 2) Говорить вздоръ. Що ви туруєте? Воно й трохи купи не держиться. Черк. у.
Улік, -ка, м. = вулік. Ведмідь цілий улік меду припер. Рудч. Ск. Н. 15.
Чепурити, -рю́, -ри́ш, гл. Прихорашивать.
Шваґер, -ґра, м. = швагер. Пора шваґра поховати. Чуб.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОГІРНИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.