Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

погоня

Погоня, -ні, ж. Погоня. КС. 1882. XII. 502. Ой Марку ж, мій Марку, не дрімай зо мною, бо побіжить мати в погоню за мною. Чуб. V. 226. Ум. погонечка, погононька.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 234.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОГОНЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОГОНЯ"
Белендіти, -джу, -диш, гл. = баландіти. Вх. Зн. 2.
Берло, -ла, с. Скипетръ. Падишах своїй цариці берло довіряє. К. МБ. ХІІ. 274.
Бусень, -сня, м. = бусель. Ном. № 324.
Доще́вий, -а, -е. = дощовий 2.
Запі́лок, -по́лку, м. ? МУЕ. III. 119, 123, 124. Молода стоїть у заполку, ждучи, поки увійде молодий. МУЕ. III. 96.
Лисиччу́к, -ка, м. Сынъ лисицы. Лисиччука запер під лавку. Рудч. Ск. І. 133.
Нездольність, -ности, ж. Неспособность, слабость, безсиліе или невозможность сдѣлать что-либо. Чуб. І. 272.
Обдерти, -ся. Cм. обдирати, -ся.
Порушище, -щі, ж. Ув. отъ поруха.
Швайкало, -ла, м. Шатунъ, бродяга. Харьк. у. Слов. Д. Эварн.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОГОНЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.