Вертьог, -гу, м. Ухабъ; яма въ пескѣ, выбитая вѣтромъ.
Ду́ксати, -саю, -єш, гл. Бить, пихать кулаками въ бока и грудь. Як почала вона мене дуксати, та все не б'є по голові, або по морді, а все дуксає в груди.
Ма́ршал, -ла, м. 1) Маршалъ. 2) = маршалок 1. Ондрій Степанович ще й маршалом був
Осадник, -ка, ж. Первый поселенець въ данномъ населенномъ пунктѣ, основатель поселенія.
Повієчка, -ки, ж. Ум. отъ повійка.
Повузький, -а, -е. Узковатый. Повузька свита.
Подзвонювати, -нюю, -єш, гл. Звонить. Ми, Правдичі, усі з давнезних давен подзвонюєм у предківську одвагу.
Семерик, -ка, м.
1) Семь паръ воловъ.
2) Сито средней густоты, имѣющее въ основѣ 3, въ уткѣ 4 волоса.
Фраїрча, -чати, с. = фраїрочка.
Шкапина, -ни, ж.
1) = шкапа.
2) Снятая конская кожа.
