Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

погній

Погній, -ною, м. Сильно унавоженная земля. Н. Вол. у. Черниг. г.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 232.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОГНІЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОГНІЙ"
Безперемінно нар. Непремѣнно. Уночі безперемінно буду. О. 1862. VІІ. 43.
Білогузка, -ки, ж. Saxicola oenanthe. Вх. Лем. 392.
Бороло, -ла, с. Разсѣлина въ скалѣ, ущелье. Вх. Зн. 20.
Бочковий, -а, -е. Бочечный. Бочкова олія. Полт. г.
Кістриця, -ці, ж. = костриця. Вас. 200.
Міцносе́рдий, -а, -е. Съ твердымъ сердцемъ. Мій князю й батьку, Байдо міцносердий. К. Бай. 37.
Обсмажити Cм. обсмажувати.
Перворядний, -а, -е. Первостепенный. Перворядні оперні артистки. Левиц. Пов. 103.
Повійниця, -ці, ж. Потаскуха. Мир. ХРВ. 158. Чи не з повійницею бува якою спізнався. Мир. ХРВ. 296.
Студенець, -нцю, м. = холодець. Шух. І. 143. Kolb. І. 50.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОГНІЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.