Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

погній

Погній, -ною, м. Сильно унавоженная земля. Н. Вол. у. Черниг. г.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 232.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОГНІЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОГНІЙ"
Досо́хнути Cм. досихати.
Компас, -су, м. Компасъ. Ком. II. 90.  
Неминуще нар. = неминуче. Вже ж його неминуще оддавати. ХС. VII. 421.
Патока, -ки, ж. 1) Медъ безъ воску. Заліз як муха в патоку. Ном. № 1642. 2) Патока сахарная. Черк. у.
Переплітувати, -тую, -єш, гл. = переплітати. Та плетуть сітки на твої дітки, на тебе, сіра утко. — Нехай плетуть, переплітують, — я того не боюся. Мет. 157.
Поближчати, -чаю, -єш, гл. Приблизиться, стать ближе.
Покуть, -тя, м. = покуття. Рудч. Ск. І. 40.
Сполохатися, -хаюся, -єшся, гл. = сполошитися. Се твій прийшов до тебе батько, то не сполохайсь, не жахнись. Котл. Ен. II. 37.
Тузяка, -ки, м. Ув. отъ туз.
Шубраток, -тка, м. Инструментъ, которымъ ткачъ выглаживаетъ вытканную часть полотна. МУЕ. III. 20.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОГНІЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.