Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

подзвінний

Подзвінний, -а, -е. Относящійся къ звону по умершему. Употр. также какъ сущ. въ значеніи: человѣкъ, звенящій по умершему. А подзвінному дам сім мір полотна, щоби мені дзвонив цілий тиждень що-дня. Грин. III. 285.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 240.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОДЗВІННИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОДЗВІННИЙ"
Акура́тнісько, нар. Точнехонько. Желех.
Гнуздати, -даю, -єш, гл. Зануздывать.
Горопа́ха, -хи, ж. и м. Горемыка, бѣдняга. Горопаху Кирила Тура зв'язали вірьовками да й повели до стовпа. К. ЧР. 273.
Грязо́та, -ти, ж. Грязь. Вилила свекруха додолу та наробила грязоти. Чуб. V. 692.
Дзвона́рський, -а, -е. Относящійся къ звонарю.
Кровець, -вця́, м. Скрытое мѣсто; убѣжище; притонъ. Увірка (= білка) наносит оріхи до дупляка, до крівця. Вх. Уг. 247.
Ошморгну́ти. Cм. Ошморгувати.
Пообводити, -джу, -диш, гл. Обвести (во множествѣ). Вікна... червоною глиною пообводили. Г. Барв. 249.
Сковзатися, -заюся, -єшся, гл. = ковзатися.
Хухряти, -ряю, -єш, гл. Сортировать, разбирать. Александров. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОДЗВІННИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.