Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

поділющий

Поділющий, -а, -е. = подільчивий. Вона у вас гарна: трудяща і поділюща. Г. Барв. 132.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 241.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОДІЛЮЩИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОДІЛЮЩИЙ"
Блошня, -ні, ж. соб. Блохи.
Глейкий, -а, -е. Клейкій, вязкій (о почвѣ).
Зави́дощі, -щів и -щей, ж. мн. Зависть. Ном. № 4808.
Инч, и́нче, нар. = инше.
Клопіт, -поту, м. Забота, хлопоты; безпокойство. Не мала баба клопоту, та купила порося. Ном. № 10058. З клопоту голова болить. Ном. № 10038. І хазяйка з неї добра, роботяща. Як дійшла вона літ, своїх, то я без клопоту хліб їла. МВ. ІІ. 19. от мені великий клопіт! А мнѣ какое дѣло? Ном. № 4987.
Плавта, -ти, ж. Отрѣзанный кусокъ древеснаго ствола, длиной въ 8 метровъ. Шух. І. 88.
Розчіплюватися, -лююся, -єшся, сов. в. розчепи́тися, -плю́ся, -пишся, гл. Разцѣпляться, отцѣпляться, отцѣпиться. Як зачепиш його, то і до завтрього, як то кажуть, не розчепишся. О. 1862. І. 77.
Скорохват, -та, м. Человѣкъ, быстро за все берущійся.
Укручуватися, -чуюся, -єшся, сов. в. укрутитися, -чуся, -тишся, гл. 1) Ввинчиваться, ввинтиться. 2) Заматываться, замотаться, запутываться, запутаться. Рій (бжоли) укрутиться в коси. Мил. 8.
Усмак нар. Всласть, со вкусомъ.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОДІЛЮЩИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.