Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

поділющий

Поділющий, -а, -е. = подільчивий. Вона у вас гарна: трудяща і поділюща. Г. Барв. 132.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 241.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОДІЛЮЩИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОДІЛЮЩИЙ"
Бабако́вий, -а, -е. Принадлежащій, относящійся къ сурку; сурковый.
Відтулити Cм. відтуляти.
Жми́крутський, -а, -е. Кулаческій.
Здоро́в'я, -в'я, с. Здоровье. Стали ото пити на. здоров'я молодої. Стор. МПр. 86. На добридень дає, на здоров'я питається. МВ. ІІ. 141. чолові́к при здоро́в'ю. Здоровый человѣкъ, крѣпкій. Харьк. г. Ум. здоро́в'єнько, здоро́в'ячко. Час мене дарувати... Не великим посагом, а щастямъ, здоров'єньком. О. 1862. IV. 22. Лай Боже здоров'ячко! Рудч. Ск. І. 14.
Підгилити Cм. підгилювати.
Понасмальцьовувати, -вую, -єш, гл. Намазать жирнымъ (во множествѣ).
Сосна, -ни, ж. Сосна А в бору сосна колихалася. Чуб. III. 191. Ум. со́сонка, со́сонька, со́соночка, соснонька, со́сночка. Чуб. III. 240. Мет. 20.
Старостити, -рощу, -стиш, гл. Быть сватомъ. Вх. Лем. 470.
Стовпа́тий, -а, -е. Полосатый. Плахта стовпата.
Храмник, -ка, м. Гость, пріѣхавшій на храмовой праздникъ. Нѣжин. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОДІЛЮЩИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.