Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

поділющий

Поділющий, -а, -е. = подільчивий. Вона у вас гарна: трудяща і поділюща. Г. Барв. 132.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 241.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОДІЛЮЩИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОДІЛЮЩИЙ"
Арешта́нт, -та, м. Арестантъ. Над бідним арештантом кождий сі збиткує. Фр. Пр. 9.
Бієць, бійця, м. Боецъ, борецъ. Дивитись на бійців хватались. Котл. Ен.
Болона, -ни, ж. 1) Плева, оболочка, перепонка. Желех. 2) Оконное стекло. 3) Ворота? калитка? Да прибіжи, коню, додому, да ударь копитом в болону. Н. п. Ум. болонка, болоночка. Ой як гляне у його болоночку, аж усі ляхи в місті. АД. II. 91. Cм. оболона.
Глечик, -ка, м. Ум. отъ глек. 1) Кувшинъ. Ном. № 12451. 2) Часть самовара: внутренняя труба, въ которою кладутся угли. Зміев. у. 3) Родъ игры. Ив. 60. 4) глечики жовті. Раст. Nuphar luteum Smith. ЗЮЗО. І. 129. 5) глечики полоскати. О женщинахъ: угощаться въ складчину въ понедѣльникъ послѣ заговѣнія на Петровъ постъ. ХС. I. 76. Ум. глечичок. ЗОЮР. II. 11.
Загре́ба, -би 1) Загребаніе; мѣсто, гдѣ что-либо загреблено, закопано. Знає він кошечу загребу. Ном. № 13776. 2) Родъ хлѣба (коржа́), который при печеніи загребается въ горящіе угли. Притомилися од далекої дороги й посідали під лісом одпочити та тим часом і загребу спекти, щоб сили підкрепити. Замісили кісто, зробили з того кіста коржа й загребли його пектись у те огнище. Грин. IІ. 182. Поставили нам знатну вечерю: тетерю з загребами... (Такі коржі, що печуть їх, загрібаючи у жар: од того й загребами звуться). Стор. II. 16. У Милорадовича: свадебный длинный хлѣбъ. Мил. 121. 3) Жадный человѣкъ. Забере усе бісів загреба.
Куч! меж. Восклицаніе, которымъ гонять телять.
Народо́вець, -вця, м. Народникъ. Ми... носимо народню свиту, бо ми, народовці, стаємо на бік народа. Левиц. Пов. 159.
Самовладник, -ка, м. Самовластный, самодержавный государь. Желех.
Увінчати, -ча́ю, -єш, гл. Увѣнчать. І главу його чесную терном увінчали. Шевч. 601.
Хвилястогривий, -а, -е. Съ волнистой гривой, сь развѣвающейся гривой. Копиченько хвилястогривий його до віська не несе. Греб. 354.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОДІЛЮЩИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.