Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

поділющий

Поділющий, -а, -е. = подільчивий. Вона у вас гарна: трудяща і поділюща. Г. Барв. 132.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 241.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОДІЛЮЩИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОДІЛЮЩИЙ"
Відстобу́рчитиCм. Відстобу́рчувати.
Зама́зуватися, -зуюся, -єшся, сов. в. зама́затися, -жуся, -жешся, гл. 1) Замазываться, замазаться. Від смерти і в печі не замажешся. Ном. № 2247. 2) Запачкиваться, запачкаться. Сидить дід під лавою, замазався сметаною. Ном., стр. 301. № 385.
Качер, -ра, м. = качур.
Обносити, -шу, -сиш, сов. в. обне́сти́, -несу́, -се́ш, гл. 1) Обносить, обнести. Він так щиро всіх обносить горілкою. 2) Злословить на кого, клеветать, оклеветать. Вх. Зн. 42.
Попересень, -сня, м. Поперечный ремешекъ у хомута въ шлеѣ. Він спитав, скільки попереснів у моєму хомуті, да й полічив.
Похимородити, -джу, -диш, гл. 1) = похимерувати. 2) Поколдовать нѣкоторое время.
Пстинькати, -каю, -єш, гл. Всхлипывать, плакать по временамъ. Чого пстинькаєш, шмарката? Вх. Зн. 57.
Рукодія, -дії, ж. Рукодѣліе, издѣліе. Сорочка своєї рукодії. КС. 1883. XІ. 500.
Скляничина, -ни, ж. Кусокъ стекла, склянка. Вх. Лем. 466.
Сухітка, -ки, ж. Ум. отъ сухота.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОДІЛЮЩИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.