Вила, вил, с. мн. 1) Вилы (земледѣльческій инструментъ). Приткнув, як ужа вилами. А Кавель узяв та й заколов вильми Авеля. се ще вилами писано. Еще очень мало вѣроятности, чтобы это совершилось. говіти на вилах. Говѣть на шестой недѣлѣ поста. Коли говітимеш? — На вилах. (На шостому тиждні, бо вже виляла-виляла, та далі нікуди, бо на останньому і ніколи, і служба довга). 2) Развилье, разсохи — отдѣльно или какъ часть различныхъ снарядовъ, напр. сак имѣетъ вила, на которыхъ виситъ сѣть. 3) Уголъ, образуемый пересѣченіемъ двухъ рѣкъ, дорогъ и пр. Ум. ви́лка, вилочки. На Юрія сіна кинь, та й вилка закинь.
Домі́вка, -ки, ж. 1) Домъ — не въ смыслѣ зданія, а въ смыслѣ вообще жилья. Бідна вдова, старая жона у своїй домівці з діточками маленькими гомоніла. Чуже дитя клене-проклинає... за хліб, за сіль нарікає, з домівки зганяє. 2) Мѣсто жительства. Де твоя домівка? — У Красному. Наступив 1650 рік; посунули пани з Польщі до домівок, почали свої добра осягати, почали людей на роботу кликати. Ум. домі́вонька, домі́вочка.
Замоло́т, -ту, м. Плата за молотьбу. по замолотах ходив. Ходилъ зарабатывать молотьбой.
З'їма́ти, -маю, -єш, гл. Поймать. Хотіли дівчиноньку з'їмати.
Капровокий, -а, -е. = каправий.
Лунь, -ня, ж. и ні, ж. Птица: лунь, саричъ. Сивий дід, як лунь. щоб тебе лунь ухопила , щоб ти луні нагнав. (. Чтобъ ты околѣлъ! Лунь його вхопив. Як піднесуть із оцтом фиги, то зараз вхопить тебе лунь.
Напрасува́тися, -су́юся, -єшся, гл. Устать отъ глаженія.
Пухкати, -каю, -єш, гл. Пыхтѣть. Ходе піп після обіду по кімнаті та тільки пухкає.
Страховинний, -а, -е. Страшный, полный ужасовъ. Се страховинна казка для малечі.
Тямкий, -а, -е. 1) Сообразительный, смѣтливый. 2) Памятливый.
