Відговорювати, -рюю, -єш, відговоря́ти, -ря́ю, -єш, сов. в. відговорити, -рю, -риш, гл. Отговаривать, отговорить. Як став одговорувать, так одговорив.
Жениши́на, -ни, об. Одинъ изъ двухъ любящихъ: дѣвушка или парубокъ. Та чогось моя женишина смутна, невесела. Ой є в мене женишина не до тебе чорта. І на шлях теплицький справив сина Опанаса, щоб побачив і сподобав любу женишину. Лежить моя женишина як квітка в'яла.
Зубань, -ня́, м. Человѣкъ съ большими выдающимися зубами.
Каміння, -ня, с. соб.
1) Камни. На сире коріння, на біле каміння ніжки свої козацькії посікає. Дума про братів озівських. Зможе Бог з каміння свого підняти дітей Авраамові.
2) Жернова.
Круп'яр, -ра, м. = круподерник.
Навкру́г, навкруги́, нар. Вокругъ, кругомъ. В неї домик біленький, навкруг тополі. Хату.... своїм військом у три ряди навкруги обставив. Куди понесем його: чи через город, чи навкруги?
Півмертвий, -а, -е. Полумертвый. Ненечка лежа на постелі півмертві. Розбійники зоставили його півмертвого.
Подяка, -ки, ж. Благодарность.
Сіромашшя, -шя, с. = сіромашня.
Тіснити, -ню́, -ни́ш, гл. Тѣснить. Тіснить мене, мов ворога лихого.
