Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

подляк

Подляк, -ка, м. Подлецъ. Він звав Воздвиженського в вічі подляком-туляком. Левиц. Пов. 13.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 242.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОДЛЯК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОДЛЯК"
Виталище, -ща, с. Мѣсто пребыванія. Виталище душі. К. ЦН. 287.
Ґіб, -ба, м. пт. сорокопутъ, Lanius. Вх. Лем. 407.
Зави́дько, -ка, м. = завидник. Завидько з заздрости нудився. Мкр. Н. 37.
Засини́тися, -ню́ся, -ни́шся, гл. Сдѣлаться синимъ. Засинилось полотно. Нволынск. у.
Крадіж, -жу, м. Кража, воровство.
Криниченька, -ки, ж. Ум. отъ криниця.  
Обавлятися, -ля́юся, -єшся, гл. = баритися, гаятися. Вх. Зн. 42.
Поклячити, -чу, -чиш, гл. Сдѣлать заломы на растеніяхъ для примѣты; сдѣлать межевые знаки на деревьяхъ. Оце поклячили усі дерева, — тепер уже не буде крадіжки. Мирг. у. Слов. Д. Эварн.
Полум'яний, -а, -е. Пламенный. Левиц. І. 306. Ком. II. 113.
Похорувати, -ру́ю, -єш, гл. Проболѣть нѣкоторое время.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОДЛЯК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.