Вив'ялити, -лю, -лиш, гл. 1) Провялить. 2) Истощить, изнурить, обезсилить.
Добрі нар. Едва. Добрі мене собаки не з'їли.
Допи́суватися, -суюся, -єшся, сов. в. дописа́тися, -шу́ся, -шешся, гл. Дописываться, дописаться. Приходе він у пекло і давай хрести писати та до того дописавсь, шо усіх чортів ув один куток збив.
Загомоні́ти, -ню́, -ни́ш, гл. Заговорить. Ой цюкнув раз перший — вона зашуміла, ой цюкнув раз другий, та й загомоніла. А ні поспитати, а ні загомоніти до неї. Иногда употребляется въ смыслѣ: прикрикнуть, строго и съ укоромъ заговорить съ кѣмъ. Батько аж загомонів тогді на його: «Та чи довго ти гави тут ловитимеш?» Въ прилож. къ толпѣ, значитъ: загалдѣть. То тихо було, а то як загомоніла вся громада, — такого крику!
Мертв'я́к, -ка́, м. Мертвець. Труна роскривається і мертв'як вилазить з труни.
Наві́шки нар. = навіжки.
Парубчак, -ка, м. Молодой парень, юноша. Промовив парубчак, хитаючи головою.
Підтовкачка, -ки, м. Въ кабакѣ: тотъ, на обязанности котораго лежитъ подталкивать пьющихъ водку, чтобы она выливалась обратно въ кадь.
Повіддя, -дя, с. Половодье. Це вже десять років, як було в Трушках таке повіддя. Чи і в ваших сторонах було цієї весни таке велике повіддя, як у нас: всі млини повиносило.
Триумфувати, -фую, -єш, гл. Торжествовать. О, варваре! покинь триумфувати.
