Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

подляк

Подляк, -ка, м. Подлецъ. Він звав Воздвиженського в вічі подляком-туляком. Левиц. Пов. 13.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 242.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОДЛЯК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОДЛЯК"
Вечерниця, -ці, ж. Вечерняя звѣзда, Венера. Вх. Лем. 397.
Ґру́ля, -лі, ж. Картофель. Вх. Лем. 408.
Кошеня, -ня́ти, с. Котенокъ. Запишався, як кошеня в попелі. Ном. № 2473.
Лічи́лка, -ки, ж. Во время игры въ кузьмірки дѣти становятся рядомъ или въ кружокъ, а одинъ выходить изъ ряда и, указывая пальцемъ на каждаго, начинаетъ считать (лічити), произнося при этомъ по слову изъ особыхъ фразъ, которыя и называются лічилками. На кого упадетъ послѣднее слово, тотъ выходить. Лічилки, як у кузьмерки граються: а) Одіян, другіян, тройцан, царіцан, падан, ладан, сукман, дукман, дівен, дикса. б) Бігла вода з винограду до самого спадку, нема попа, нема дяка, не буде й порядку. Чорненькі боти пішли до роботи в красній китайці... Прикусіте пальці! Ив. 49 — 51.
Обладувати 2, -ду́ю, -єш, гл. Приготовить, снарядить. Обладували вози в дорогу.
Рай, раю, м. 1) Рай, жилище прародителей. Як Бог вигнав Адама і Єву з раю, то вони посідали в лісі. Чуб. І. 146. 2) Рай, жилище праведныхъ. У пеклі все тепло, а піди в рай, то й дровами дбай. Ном. № 200. 3) Родъ игры; также рай з пеклом. Ив. 34, 36, 37. 4) На второй день крестинъ обычай омовенія рукъ роженицы и пр., послѣ чего участники (кромѣ роженицы) идутъ въ шинокъ угощаться на деньги бабки; все это называется ходити в рай. ХС. VIІ. 433. Ум. райо́к, райо́чок. Шевч. 630. Чуб. III. 322.
Фальш Cм. хвальш.
Цівуватий, -а, -е. О цилиндрѣ: полый (напр. о стебляхъ растеній). Борз. у.
Шкряботуха, -хи, ж. Скребущаяся (о мыши). Ум. шкряботушка. Мишка шкряботушка. Рудч. Ск. II. 1.
Шугати, -га́ю, -єш, гл. 1) Летать, летать, производя шумъ. Де в полі труп, там і орел шугає. К. Іов. 90. Коли галич у повітрі шугає — буде хуртовина. Грин. І. 254. 2) Дуть сильными порывами. Такий вітер цілий день шугав. Н. Вол. у. 3) Очищать зерно отъ пыли. Треба пшеницю шугати. 4) Ходить большими шагами. Он дивись, як шугає, мов та чапля на болоті похожає.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОДЛЯК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.