Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

поділятися

Поділятися, -ля́юся, -єшся, сов. в. поділитися, -лю́ся, -лишся, гл. Дѣлиться, раздѣлить между собой. Мнж. 87. З ними щоденним добром поділяюсь. К. Дз. 230. Стали поділятися. Чуб. І. 132. На дорозі ізнайшли золотого персня і ніяк ним не поділяться. Рудч. Ск. І. 165. Грішми вони поділились. Рудч. Ск. І. 192. Ідуть турки з татарами і людьми ся поділяют. АД. I. 291.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 241.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОДІЛЯТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОДІЛЯТИСЯ"
Бряма, -ми, ж. = брама. Вийшло (військо), брями облягло та й взялось воювати. Чуб. 162.
Бурмій, -мія, м. = бурмак. Вх. Зн. 4.
Вимостити Cм. вимощати.
Госпо́день, -дня, -нє Кратк. форма отъ господній. Забув і страх Господень. К. Іов. 14.
Колісчатко, -ка, с. Ум. отъ колісча́. 1) Рѣзецъ для тѣста. 2) мн. Родъ прошвы или вышивки на бѣльѣ. Чуб. VII. 415.  
Наплива́ти, -ва́ю, -єш, сов. в. напливти́, -ву, -веш, гл. 1) Наплывать, наплыть, натекать, натечь. Неначе хвилі напливали. Шевч. 519. 2) Натыкаться, наткнуться, на что-либо, плывя.
Непривітний, -а́, -е́ Непривѣтливый.
Нікчемно нар. Ничтожно; ни къ чему не годно.
Плотниця, -ці, ж. = плотиця. Вх. Пч. II. 19.
Шаснути, -ну, -неш, гл. Мелькнуть, пробѣжать. Хоч коли й шаснула їй по душі така думка, — вона на неї рукою навіки махнула. МВ. (О. 1862. І. 98).
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОДІЛЯТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.