Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

подзвонити

Подзвонити, -ню́, -ниш, гл. 1) Позвонить. Ой помер мій Давидко, поховали й ног не видко. Редькою подзвонила, ріпкою поминала. Чуб. V. 797. 2) Позвенѣть. За ворітечка вийшла, ключами подзвонила. Чуб. ІІІ. 235.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 240.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОДЗВОНИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОДЗВОНИТИ"
Виорюватися, -рююся, -єшся, сов. в. виоратися, -рюся, -решся, гл. Находиться, найтись въ землѣ при паханіи. Виорюються барз із землі хрущі. Вх. Уг. 230.
Вицяпати Cм. вицяпувати.
Голота, -ти, ж. соб. Голь, бѣдняки. Не йди туди, вражий сину, де голота п'є. Чуб. V. 955. Ум. голотонька. Чуб. V. 1016.
Зільни́к II, -ка, м. Огородъ, содержащій зелень. Ум. зільничок. Не пади, косо, на камінь, ой пади, косо, в зільничок. Гол. IV. 313.
Насі́патися, -паюся, -єшся, гл. Надергаться.
Насічка, -ки, ж.? Коли коні їдять січку, держи й насічку. Ном. № 13229.
Омоскалюватися, -лююся, -єшся, сов. в. омоскалитися, -люся, -лишся, гл. = обмоскалюватися, обмоскалитися. Він омоскалився в школі. Левиц. І. 313.
Половиця, -ці, ж. = полова. Вівсяної половиці та й не хоче їсти. Чуб. V. 1126.
Пообкошувати, -шую, -єш, гл. Скосить вокругъ многихъ мѣстъ. Кругом їх (уліїв) пообкошує. Г. Барв. 144.
Роєчок, -чка, м. Ум. отъ рій.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОДЗВОНИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.