Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

подзвонити

Подзвонити, -ню́, -ниш, гл. 1) Позвонить. Ой помер мій Давидко, поховали й ног не видко. Редькою подзвонила, ріпкою поминала. Чуб. V. 797. 2) Позвенѣть. За ворітечка вийшла, ключами подзвонила. Чуб. ІІІ. 235.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 240.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОДЗВОНИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОДЗВОНИТИ"
Богобоязливо, богобоязно, нар. = Богобійно.
Відгукуватися, -куюся, -єшся, сов. в. відгукнутися, -нуся, -нешся, гл. Откликаться; откликнуться. На моє прохання відгукнулись.
Віднаходити, -джу, -диш, сов. в. віднайти, -найду, -деш, гл. Вновь находить, найти.
Заворо́тич, -ча, м. Конецъ обода въ колесѣ телѣжномъ. Рудч. Чп. 250.
Имберець, -рцю, м. Ум. отъ имберь.
Лоскота́ння, -ня, с. Щекотаніе.
Позшивати, -ва́ю, -єш, гл. Сшить (во множествѣ). Вони (Адам і Ева) позшивали листи з липи, позакривались. Чуб. І. 146.
Роскрадати, -да́ю, -єш, сов. в. роскрасти и розікрасти, -раду, -деш, гл. Раскрадывать, разокрасть. Роскрадати мою працю. Рудан. І. 71. Роскрадають як овець. Шевч.
Турь, -ря, м. = тур. Де вна сушена? — В туря на розі. Гол. II. 18.
Цямрочка, -ки, ж. Ум. отъ ця́мра.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОДЗВОНИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.