Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

подзєґун

Подзєґун, -на, м. Презрительное названіе бѣлорусса.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 240.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОДЗЄҐУН"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОДЗЄҐУН"
Бересклен, -ну м. Раст. Evonimus verruscous Scop. ЗЮЗО. І. 123.
Болотина, -ня, ж. Высохшее болото. Лебед. у.
Ватуйча, -ча́ти, с. Козленокъ. Шух. І. 211.
Неділенька, -ки, неділечка, -ки, ж. Ум. отъ неділя.
Обтіпати Cм. обтіпувати.
Побіч нар. Возлѣ, рядомъ. Побіч мене. Левиц. МБ. 57.
Струсій, -я, -є. = струсевий. Струсе перо. Мнж. 4 6.
Толкувати, -ку́ю, -єш, гл. = товкувати. Толкуй бала, вона плахти пікала. Ном. № 2540.
Умітати, -таю, -єш, сов. в. умести, -ту, -теш, гл. 1) Вметать, вместь во что. 2) Выметать, выместь. Красно вметено перед світлоньков. Гол. IV. 14.
Хопта, -ти, ж. = бур'ян. Могил., Камен. уу.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОДЗЄҐУН.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.