Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

подзєґун

Подзєґун, -на, м. Презрительное названіе бѣлорусса.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 240.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОДЗЄҐУН"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОДЗЄҐУН"
Безгодівля, -лі, ж. Безкормица. Харьк.
Вабко нар. Легко приманиваемо.
Вірутно нар. Вѣроятно. Желех.
Вутюхна, -ни, ж. = вутка. Грин. ІІІ. 112.
Гилинуватий, -а, -е. Больной грыжей. Казали, що він гилинуватий, а я гили в його не бачив. Кобел. у. (Залюб.).
Кватиронька, -ки, ж. Ум. отъ кватира.
Посвідчення, -ня, с. Засвидѣтельствованіе.
Преподобний, -а, -е. 1) Преподобный, праведный, святой. Не зовіте преподобним лютого Нерона. Шевч. 2) Красивый, прекрасный. Преподобна дівчина. Чуб. V. 19.
Різко нар. 1) Рѣзко, пронзительно. Грайте, музики, різко, кланяйся, Ганнусе, матусі низько. Н. п. Камен. у. 2) Жестко. 3) Быстро. Мил. 134.
Ташний, -а́, -е́ О повозкѣ: покрытая парусиной. Ташна повозка. Харьк. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОДЗЄҐУН.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.