Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

коритечко

Коритечко, -ка, с. Ум. отъ кори́то.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 284.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОРИТЕЧКО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОРИТЕЧКО"
Висапати Cм. висапувати.
Віщування, -ня, с. Предвѣщаніе, пророчество.
Голопуп, -па, м. = голопуцьок. Вх. Лем. 404.
Ди́ндати, -даю, -єш, гл. 1) Шататься. 2) Качать ногами.
Збу́й-Вік, -ка, м. 1) = збудь-вік. Волын. г. Як що баба стара, то кажуть на неї: ця вже баба збуй-вік; він збуй-вік. Подольск. г. 2) мн. Мелкое или малоцѣнное имущество. Жидівські збуй-віки погоріли. Луб. у.
Калгановий, -а, -е. Калгановый.
Ме́жка, -ки, ж. Ум. отъ межа.
Побаритися, -рюся, -ришся, гл. Промедлить, замѣшкаться. Він видавить з тебе олію, от тільки йще тут побарись! Гляди ж, сьогодня щоб убрався. Котл. Ен. І. 29.
Поскрібачка, -ки, ж. Царапающая. Вх. Уг. 262.
Припнути, -пну, -не́ш, гл. = прип'ясти. Припну фартух дорогий. Чуб. V. 10.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КОРИТЕЧКО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.