Дражни́тися, -ню́ся, -нишся, гл. — з ким. Дразнить, поддразнивать кого. Він дрожнився з Лекерою Петровною.
За́віть, -ті, ж. Проволока на задникѣ сапога.
Лахамендрики и лахаминдрики, -ків, м. мн. Тряпье, рубище.
Обкласти, -ду́, -де́ш, гл. = обікласти.
Оказія, -зії, ж. 1) Случай, особый случай; происшествіе; необычайное событіе, несчастное происшествіе. Що за оказія? — мов не то село стало. Хиба оказія яка, то купе горівки, а то й не кажи. Справедливе небо не синє, а червоне; як коли, до воно росчиняється, тільки на яку небудь оказію: на войну або на помірок, або на голод. Лава тріщить — на оказію в хаті. 2) Съ измѣн. удар.: Оказія. У Мкр. употребл. въ знач.: предвѣщаніе. По поводу сороки, предвѣщавшей вдовѣ гостей-сватовъ, говорится, что она Оказію на господі про талан свій має. 3) Съ тѣмъ же удар., что и 2. Сѣверное сіяніе (какъ предвѣщающее необычайное событіе?)
Підметець, -тця, м.
1) Ум. отъ підмет.
2) Цвѣтникъ.
Приписа́нець, -нця, м. Вновь приписавшійся къ обществу; натурализованный. Потім стали ходить до нас оті приписанці, що приписались з чужих сел, то вже не те пішло.
Середульший, -а, -е. Средній. Озоветься менший до середульшого, середульший до старшого.
Точка, -ки, ж. зоол. Полёвка, Hypodaues.
Шаповал, -ла, м. 1) Шерстобой, войлочникъ.Не шаповал душу вложив. 2) Шапочникъ, дѣлающій войлочныя шапки.
