Висмоктувати, -тую, -єш, сов. в. висмоктати, -вчу, -чеш, гл. Высасывать высосать. Довго держав він чарку коло рота, висмоктував останню крапельку. Висмоктав з самого серця кров.
І II, меж. 1) Выражаетъ удивленіе. І, матінко моя! Я бачив в городі такеє, що тілько в казці росказать. І! що тепер із ним зробилось! Де в біса й сила тая ділась. А жіночку свою любив і Господи єдиний! 2) І вже! Выражаетъ печаль, отсутствіе надежды: Эхъ! увы! Йди, доню, гуляти!... — І вже, моя мати, мені не гуляти. . І вже, не справить горбатого могила.
Купати, -па́ю, -єш, гл. Купать. Иноді треба буває купати хворого чоловіка в теплій воді. . Кучеряві верби купають у воді віти.
Позв'язуватися, -зуємося, -єтеся, гл. Связаться (о многихъ). Всі кости мертві позв'язувались сухими жилами.
Поколядь, -ді, ж. Припѣвъ къ колядѣ въ честь хозяина.
Попідсаджувати, -джую, -єш, гл. Тоже, что и підсадити, но во множествѣ.
Присяжний, -а, -е. Присяжный.
Пустиця, -ці, ж. = пустка.
Стігло, -ла, с. Мѣсто отдыха, стоянки стада скота, стойло. Женемо ми скотину з лісу на стігло. Cм. тирло.
Урубатися, -баюся, -єшся, гл. Врѣзаться, врубиться. Уже глибоко в дуба врубався.