Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

подирати

Подирати, -раю, -єш, гл. Драть, рвать. Переносно: ругать. Як бере, то свого батька дере, а як віддава, то твого подира. Ком. II. № 346.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 241.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОДИРАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОДИРАТИ"
Бунтовництво, -ва, с. Мятежность, бунтовство. К. XII. 32.
Їдненький, -а, -е., Ум. отъ їде́н.
Крутай, -тая, м. Раст. Echinops Rirto L. ЗЮЗО. І. 121.
Озирати, -ра́ю, -єш, сов. в. озирну́ти, -ну́, -не́ш, гл. Осматривать, осмотрѣть, обозрѣть, оглянуть. От пішов я город озирати. Шевч. Озирнуть воєнну силу. Котл. Ен. VI. 15. Озирне ясную зброю. К. Досв. 129.
Онавісніти, -ні́ю, -єш, гл. Надоѣсть. Вже він трохи й онавіснів мені: тільки й мови, що він, тільки й думок, — надокучило! МВ. ІІ. 89.
Отягати, -гаю, -єш, сов. в. отягти, -гну, -гнеш, гл. Оттягивать, оттянуть (внизъ своею тяжестью). Червонці аж кишеню мені отягнули. Драг. 52.
Поназдирати, -ра́ю, -єш, гл. Надрать (во множествѣ). З ляхів козаки поназдирали. К. Хм. 60.
Понамножуватися, -жуємося, -єтеся, гл. Размножиться.
Посвячуватися, -чуюся, -єшся, сов. в. посвяти́тися, -чу́ся, -тишся, гл. Рукополагаться, рукоположиться, постригаться, постричься. На те піп посвятився, щоб по церкві крутився. Ном. № 210. Піду я в манастир, там посвячуся, на тебе, мила, не подивлюся. Гол. І. 249.
Препір, -ру, м. = припір. Мнж. 181.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОДИРАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.