Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

подзижчати

Подзижчати, подзича́ти, -чу́, -чи́ш, гл. Пожужжать (о комарѣ, мухѣ). Подзичав комарь та й стих. Харьк.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 240.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОДЗИЖЧАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОДЗИЖЧАТИ"
Верзтися, -зеться, гл. безл. Грезиться. Як снеться, то й верзеться. Ном. № 11349. Ой не спала я, все верзлась мені нічка темная. Шевч. 295.
Горо́дник, -ка, м. 1) Огородникъ. 2) Горо́дни́́к. Лопата для вскапыванія огорода — деревянная и желѣзная. Гн. І. 21, 22. Шух. І. 111. Части ея: деревянный фіст, иначе держівно́ (рукоять) и желѣзная лопа́тка съ лійкою, въ которую вставлено держівно; а если лопата деревянная, то ее оковываютъ желѣзнымъ постоло́м. Шух. І. 164.
Злида́рити, -рю, -риш, гл. Выпрашивать, попрошайничать. Аф. 455.
Потакатися, -каюся, -єшся, гл. Сговориться. Обчество потакалось, щоб не було його у нас. Волч. у.
Правушник, -ка, м. У оконщиковъ: инструментъ для скалыванія кромокъ. Вас. 149.  
Прогляд, -ду, м. = перегляд. Частенько шлють мені землячки на прогляд свої словесні труди. К. Хата. 7.
Промовець, -вця, м. Ораторъ. Левиц. МБ. 28.
Свячення, -ня, с. Освященіе.
Скрипливий, -а, -е. Скрипучій. Скрипливії ворітечка, трудно їх заперти. Чуб. V. 216.
Трепеття, -тя, с. Все дрожащее, эпитетъ растеній. Шейк. Дунай висихав, зіллєм заростає, зіллєм трепеттєм, вшеляким цвітом. АД. І. 33.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОДЗИЖЧАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.