Безмовний, -а, -е. Нѣмой, безмолвный; молчаливый. Воли... безмовні. . Нічого не мовить, як мрець безмовний. Шле на перед робить своїх безмовних. Вона показалася зовсім не такою тихою і безмовною, якою вона вдавала себе.
Гаддя, -дя, соб. = гади. Гадє підь землю ховає сі на зіму.
Дослу́жуватися, -жуюся, -єшся, сов. в. дослужи́тися, -жу́ся, -жишся, гл. Дослуживаться, дослужиться. Дослужитись до великого чина. В кого ж ми ся, рідні браття, цього дослужили?
За́спаний, -а, -е. Сонный. Ой очі мої заспані.
Облизень, -зня, м. Первоначально: облизываніе себя. ззісти облизня говорилось сперва о собакѣ: разсчитывала получить ѣду, но ничего не получила, лишь облизалась. Отсюда уже о людяхъ: піймати, вхопити, ззісти облизня. Получить отказъ, потерпѣть неудачу. Ріпиця, як той цуцик, вхопивши облизня... От же той жевжик піймав у вас облизня: мов тертого хріну понюхав. дати облизня. Отказать кому. Cм. облизуватися.
Підбасок, -ска, м. Баритонъ. Та що за голос важний! чистий голосний підбасок.
Посвящення, -ня, с. = посвячіння.
Солімка, -ки, ж. Ум. отъ солома.
Трахвити, -ся, -хвлю, -ся, -хвиш, -ся, гл. = трафити, -ся = трапити, -ся. Трахвив го в седно.
Хутрина, -ни, ж. Въ стѣнкѣ деревянной постройки: каждое бревно, упирающееся въ косяки дверей или оконъ.
