Гойдати, -даю, -єш, гл. Качать, колыхать. Дивлюся на височенну сосну. Вітер нею гойдає. Сонце гріє, вітер віє.... на калині одиноке гніздечко гойдає. Сміється козак, коня сідлаючи, плаче дівчина, дитину гойдаючи.
Заці́пнути, -ну, -неш, гл. Оцѣпенѣть. Наглою смертю умерла... Я так і заціп. Як ударить грім, як хрясне! так усі й заціпли.
Колосій, -сія, м. О Раст.: Колосистый. І овес самосій, і ячмінь колосій. Овес-колосій.
Льоно́к 2, -нку, м. 1) Ум. отъ льон. 2) Раст.: a) Linaria vulgaris. б) Linum catharticum.
Надчухра́ти, -ра́ю, -єш, гл. Срубить часть вѣтвей съ дерева.
Напру́жувати, -жую, -єш, сов. в. напру́жити, -жу, -жиш, гл. Напрягать, напречь; натягивать, натянуть. Він напружив ноги, наче доганяв злодія.
Поприробляти, -ля́ю, -єш, гл. То-же, что и приробити, но во множествѣ.
Потарабанити, -ню, -ниш, гл. 1) Побарабанить. 2) Потащить. Салдат того попа на оберемок, — потарабанив.
Скліти, -лію, -єш, гл. = скніти. Хто сіє, той віє, хто не сіє, той скліє.
Столини, -лин, ж. мн. = столинє.
