Болість, -ти, ж.
1) Болѣзнь. Очисть мене від всього злого: болісти і слабости. Бога благала, од всякої болісти помагала. — чорна. Эпилепсія.
2) Боль, огорченіе, печаль, скорбь.
Відтоптати Cм. відтоптувати.
Віймити, -млю, -миш, гл. Отнять. Ще мені мачуха сорочки не вшила, вже мені мачуха здоров'я віймила.
Доті́сувати, -сую, -єш, сов. в. дотеса́ти, -тешу́, -шеш, гл. Дотесывать, дотесать.
Дя́ченько, -ка, м. Ум. отъ дяк.
Залі́зо, -за, с. 1) Желѣзо. Їсть, як іржа залізо. 2) мн. Цѣпи, оковы. На суд твій праведний прийти, в залізах руки принести. Навіть залізами ніхто не міг його зв'язати. Ум. залі́зце. ,
За́стіжка, -ки, ж. Застежка, снурокъ или ленточка для завязыванія воротника рубахи. Подарую миленькому на застіжку стрічки. Во мн. ч. за́стіжки значитъ петли, въ которыя продѣвается застежка. В його червона стьожка гарна в застіжках. Як тобі, козаченьку, угодить, яку тобі та стьожину купить? Червоную, дівчино, червону, щоб висіла з застіжок додолу. Ум. застіжечка. Сукню шили да й покоротили... остаточки на подарочки, обрізочки на застіжечки.
Зсушити, -шу́, -шиш, гл.
1) Высушить. Зсушу я ще трохи ягід на зіму.
2) Насушить. Невірная дружина зв'ялила, зсушила.
Мо́кти, -кну, -неш, гл. 1) Мокнуть. Стоїть коник на дощі і сідельце мокне. Була колись собі жаба та мокла у ставку. Мокне, мокне та скік на колоду. 2) Переносно: горѣть. Въ Подольской губ. существуетъ обычай, согласно которому, при видѣ пожара для ослабленія силы огня слѣдуетъ говорить: « «Онде щось мокне», а не «горить».
Уґрундзьовувати, -вую, -єш, сов. в. уґрундзювати, -дзюю, -єш, гл. Укрѣпить, увязать. Уґрундзюємо добре, що не сприсне.
