Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

подільчивий

Подільчивий, -а, -е. Подѣльчивый, готовый уступить.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 241.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОДІЛЬЧИВИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОДІЛЬЧИВИЙ"
Актьо́рка, -ки, ж. Актриса. Желех. Чи не була вона в актьорках в театрі? Левиц. І. 465.
Ґлей, ґле́ю, м. 1) Клей вишневый. Харьк. 2) = Глей. Набірають коло річки або з болота ґлею, привезуть до клуні, розмочать водою і потім утоптують (на току). МУЕ. І. 83. (Черниг).
Докупо́вувати, -вую, -єш, гл. Докупать, прикупать.
Лі́нощі, -щей и -щів, ж. мн. Лѣнь, лѣность. Левиц. І. 194. За лінощами Богу не молюся, чим я Богу сподоблюся? Чуб. V. 442.
Невзабарі нар. = незабаром.
Оскубати, -ба́ю, -єш, сов. в. оску́бти, -бу́, -бе́ш, гл. = обскубати, обскубти.
Поблискати Cм. поблискувати.
Поникнути Cм. поникати.
Рейдити, -джу, -диш, гл. Болтать, пустомелить. Хоча б оті пани не рейдили. Черк. у.
Упасти 1 Cм. упадати.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОДІЛЬЧИВИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.