Змулювати, -люю, -єш, сов. в. зму́лити, -лю, -лиш и зму́ляти, -ляю, -єш, гл. Натирать, натереть, надавить.
Кінчак, -ка, м. Мечъ съ узкимъ лезвіемъ.
Кров, -ви, ж. Кровь. Довго, довго кров степами текла-червоніла. Стали бідні невольники на собі кров забачати. Дума. Не пий води — кров нападе. Кров видно напала. Треба завтра щепія покликати — хай кине кров.
3) — св. івана. Раст. = іванок. Ум. крівця, кро́вка. З пальця мизинця кровка канула.
Мно́жество, -ва, с. Множество.
Небезпремінно нар. Непремѣнно.
Очортіти, -тію, -єш, гл. Надоѣсть, опротивѣть. Уже мені очортіло красти, піду лучче хазяйнувати.
Подітися, -дінуся, -нешся, гл. Дѣваться, исчезнуть. Ой де пішла, де поділася Марусина мати. Десь ся подів рум'янець з мого личенька? Де Христос подівся? — На небо знявся.
Скрушити, -ся. Cм. скрушувати, -ся.
Сопокій, -кого, м. = супокій. За дурною головою нема ногам сопокою.
Таліянський, тальянський, -а, -е. Итальянскій.
