Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

подзюбати

Подзюбати, -баю, -єш, гл. 1) Поклевать. Курчатка пшоно геть чисто все подзюбали. 2) подзюбаний. Изрытый оспой. Хоча бо я й подзюбана на виду, таки ж бо я зроблена доладу. Чуб. V. 1125. Там така гидка пика подзюбана. Лебед. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 240.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОДЗЮБАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОДЗЮБАТИ"
Дома́цатися Cм. домацуватися.
Запі́ти, -пію́, є́ш, гл. Запѣть (преимущественно о пѣтухѣ). Мала вродитися сатана, та півні запіли — вродилася дитина. Ном. № 2917. Ой рано, рано кури запіли. Маркев. 25.
Колісчатко, -ка, с. Ум. отъ колісча́. 1) Рѣзецъ для тѣста. 2) мн. Родъ прошвы или вышивки на бѣльѣ. Чуб. VII. 415.  
Необачний, -а, -е. Безпечний, неосмотрительный.
Нехтяний, -а́, -е́ Нефтяной. Набралась нехтяного духу. Стор. МПр. 168.
Перелупати, -паю, -єш, гл. Перенести стыдъ, хлопая глазами. Добрі очі все перелупають. Ном. № 3207.
Плямовитий, плямуватий, -а, -е. Пятнистый, въ пятнахъ. Черк. у. Н. Вол. у.
Повикорчовувати, -вую, -єш, гл. Выкорчевать (во множ.).
Стріляти, -ля́ю, -єш, сов. в. стрелити, стрілити, -лю, -лиш, гл. Стрѣлять, выстрѣлить. Чоловік стріляє, а Бог кулі носить. Ном. Ой як стрелив Бондаренко, — гусарина встрелив. КС. 1862. III. 537. Стефан в серце стрілив. Лукаш. Ой як стрілив, — царя вцілив. АД. І. 146.
Шапонька, шапочка, -ки, ж. Ум. отъ шапка.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОДЗЮБАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.