Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

подзюбати

Подзюбати, -баю, -єш, гл. 1) Поклевать. Курчатка пшоно геть чисто все подзюбали. 2) подзюбаний. Изрытый оспой. Хоча бо я й подзюбана на виду, таки ж бо я зроблена доладу. Чуб. V. 1125. Там така гидка пика подзюбана. Лебед. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 240.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОДЗЮБАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОДЗЮБАТИ"
А́дзимка, -ки, ж. Родъ хлѣба изъ неквашеннаго тѣста. Галиц. Вх. Зн. 1.
Бараняр, -ра, м. 1) Торговецъ баранами. Желех. 2) Воръ, крадущій барановъ. Желех.
Загівля́ти, -ля́ю, -єш, сов. в. загові́ти, -ві́ю, -єш, гл. Заговляться, заговѣться.
Навербува́ти, -бу́ю, -єш, гл. Навербовать. Пан Пулявський навербував полк шляхти. Стор.
На́йство, -ва, с. Напасть? Встрѣчается въ заговорѣ, произносимомъ, когда идти на судъ: «Вовчими зубами одгризуся, ведмежою силою одборюся, — я цього найства нічого не боюся». Чуб. I. 95.
Пазушшя, -шя, с. Пазуха, мѣсто за пазухой. Буде й голому поза пазушшю. Ном. № 7664.
Підлити Cм. підливати.
Половичанка, -ки, ж. Рожь съ пшеницею. Угор.
Поставління, -ня, с. 1) Ставленіе. Честь-хвалу дайте наперед Богу і господарю, і господинці, і його дочці, й куховарочці за хліба поставління, за страви доношіння. Рк. Макс. 2) Рукоположеніе.
Товщий, -а, -е. Сравн. ст. отъ товстий.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОДЗЮБАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.