Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

подзюбати

Подзюбати, -баю, -єш, гл. 1) Поклевать. Курчатка пшоно геть чисто все подзюбали. 2) подзюбаний. Изрытый оспой. Хоча бо я й подзюбана на виду, таки ж бо я зроблена доладу. Чуб. V. 1125. Там така гидка пика подзюбана. Лебед. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 240.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОДЗЮБАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОДЗЮБАТИ"
Венґирь, -ря, м. Гарь отъ трубки. Він дриґез або венґир кладе за губу як циган. Екатер. у.
Вилізти Cм. вилазити.
Гицлювання, -ня, с. Пребываніе гицелем.
Гнилуша, -ші, ж. Третья четверть луны. Чуб. І. 11. Cм. гнилий 3.
Доле́гливий, -а, -е. Донимающій, настойчивый. Cм. долігливий.
Кармазинник, -ка, м. Носящій кармазини, вообще богатый человѣкъ. Желех.
Карюк, -ка́, м. Столярный клей. Насилу моргав сонними очима, що злипалися, наче карюком примазані. Левиц. І. 235.
Квач, -ча, м. 1) Мазилка для смазки колесъ дегтемъ. (Продавався) дьоготь і в ширітвасах, і в мазницях, і самі квачі. Кв. п'я́ний як квач. Пьянъ какъ стелька. Ном. № 11755. 2) О человѣкѣ переносно: безхарактерний, тряпка. Не буде з його (з пана) нічого... я одразу побачив, що квач. МВ. (О. 1861. III. 60). 3) Родъ дѣтской игры. Cм. квак. КС. 1887. VI. 481. Ив. 48. Мил. 55. Ум. квачик.
Надира́ти, -ра́ю, -єш, сов. в. наде́рти, -деру́, -реш, гл. Надирать, надрать.
Повідрізнятися, -ня́ємося, -єтеся, гл. Отдѣлиться (во множествѣ).
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОДЗЮБАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.