Дзьо́бня, -ні, ж. = Дзьоблинка.
Згуби́ти, -блю́, -биш, гл. 1) Потерять. Лучче з розумним двічи згубити, як з дурнем раз найти. Нос. 2) Погубить. Ой стій, не топися, марне душу згубиш.
Напру́чувати, -чую, -єш, сов. в. напрутити, -ручу, -тиш, гл. 1) Напрягать, напречь, натягивать, натянуть. Напрутити косу (що косять), або пилку. 2) напрутити вуса. Закрутить усъ.
Окрадати, -да́ю, -єш, гл. = обкрадати.
Пір'ячко, -ка, с. 1) Ум. отъ пір'я. Перышки. Іди, іди, куріпочко, додому, та не давай пір'ячка нікому. 2) Зелень чеснока, лука.
Посміятися, -сміюся, -єшся, гл. Посмѣяться. Ти думаєш, дурню, що підеш вінчаться, а я з тебе, дурню, аби посміяться.
Роспарити, -ся. Cм. роспарювати, -ся.
Сійник, -ка, м. = сівач. Треба йти до сійників на степ, — як вони там сіють.
Смердючий, смердячий, -а, -е. Вонючій. Гриземося, мов собаки за маслак смердячий.
Судук, -ка, м. = судак.
