подоводити
Подоводити, -джу, -диш, гл. Довести (многое, многихъ). До добра нічого не подоводили.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 243.
Том 3, ст. 243.