Загні́чувати, -чую, -єш, сов. в. загніти́ти, -чу́, -тиш, гл. Зарумянить, запечь хлѣбъ (пироги и пр.) такимъ образомъ, чтобы его корка приняла обычный ей красно-коричневый цвѣтъ, — для этого къ посаженному въ печь хлѣбу подгребаютъ горящіе угли или зажигаютъ тонкія щепки или солому. До двору, дружечки, до двору! ламайте сосонку додому, да коліть її на загніт, да загнічувать коровай. — 91. Спали соломи три крутені під челюстями, щоб загнітити, як хліб гнітять.
Зісхну́ти, -хну, -не́ш, гл. Ссохнуть, засохнуть. В сухар зісхне.
Надбо́ркати, -каю, -єш, гл. Подрѣзать немного крылья у птицы.
Нерушиме нар. Не двигаясь съ мѣста, постоянно. Ми з прадіда живемо тут нерушиме.
Облигувати, -гую, -єш, сов. в. обли́гати, -гаю, -єш, гл. Обманывать, обмануть. Хто більш і не облигує нашого братчика, як не ця жидова. А це вже облигав його.
Отрушувати, -шую, -єш, сов. в. отруси́ти, -шу́, -сиш, гл. = обтрушувати, обтрусити.
Подзюбати, -баю, -єш, гл.
1) Поклевать. Курчатка пшоно геть чисто все подзюбали.
2) подзюбаний. Изрытый оспой. Хоча бо я й подзюбана на виду, таки ж бо я зроблена доладу. Там така гидка пика подзюбана.
Помокти, -немо, -нете, гл. Измокнуть (о многихъ).
Прочанин, -на, м. Богомолець; странникъ. Куди, прочане, ви йдете? Над вечір увійшли ми в село, і розбрелись прочане улицями.
Струшувати, -шую, -єш, сов. в. струси́ти, -шу́, -сиш, гл.
1) Стряхивать, стряхнуть. Кожух його струшує.
2) Отрясывать, отрясти. Піду хоч яблучок струшу. Струсив грушу, назбірав... груш.
