Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

подина

Подина, -ни, ж. Низменная мѣстность, иногда заливаемая водой. Ой вийду я на могилу та погляну на подину: на подині вогонь горить, коло вогню турок сидить. Н. п.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 241.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОДИНА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОДИНА"
Визолотити Cм. визолочувати.
Запа́ра, -ри, ж. Опара. Полт. Ум. запарка.
Зарі́док, -дку, м. = за́рід. К. ЦН. 316.
Карман, -на́, м. 1) Карманъ. Ті каптани, та не ті кармани. Ном. № 7921. 2) Небольшой изукрашенный мѣшечекъ, пришитый къ поясу и носимый женщинами. Харьк. у.
Кількадесять числ. Нѣсколько десятковъ.
Незавадний, -а, -е. Безвредный.
Пхекати, -каю, -єш, гл. Говорить: пхе!
Урубний, -а, -е. = рублений? Пливи, пливи, квітко, до врубної криниці. Н. п.
Уткати, -ся. Cм. ii утикати, -ся.
Ходжай, -джая, м. Ходокъ. З його ходжай не дуже добрий. Борз. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОДИНА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.