Відмока, -ки, ж. 1) Мокрое мѣсто въ землѣ, мочага. 2) Щелокъ, въ которомъ намочено бѣлье. Ой треба нам, чоловіче, громаду збірати, щоб помогли сорочки з відмоки попрати. Мотря стала віджимати сорочки з від моки.
Кавсікнути, -кну, -неш, гл. Умереть.
Кахоль, -хля, м. = кахель. Мені все одно — що кахоль, що пічка.
Лап! меж. Хвать. Пан лип за кешеню, аж і хустки нема. А ззаду молдаван лап Антося за комір.
Очищати, -ща́ю, -єш, сов. в. очистити, -щу, -стиш, гл. Вычищать, вычистить. Очищаєш ти, водо явленная, новорожденного од позору.
Перепихати, -ха́ю, -єш, сов. в. перепха́ти, -хаю, -єш и перепхнути, -пхну, -неш, гл. Переталкивать, перетолкнуть, перепихивать, перепихнуть.
Приваблювання, -ня, с. Привлечете.
Скруха, -хи, ж. Сокрушеніе. Дай їх серцу скрухи, би ся спам'ятали. І такий він, сіромаха, смутненький.... У такій скрусі, що мені жалько стало.
Схолонути, -ну, -неш, гл. Похолодѣть. Хома як глянув, то й схолонув.
Трухи-трухи! меж. для выраженія длительнаго бѣга рысцой.
