Безталанниця, -ці, ж. Несчастная женщина, горемыка. Доню одинице та й безталаннице! Ум. безталанничка, безталанночка. Моя дочка безталанничка і бездольничка. А вона, безталанночка, поклонилась. То ж ваша дочка безталанночка, що без долі вродилась, без щастя зросла.
Іміти, імію, -єш, гл. = мати. Єдиного тільки у себе сина імала.
Клюк Ii, -ка, м. Родъ деревяннаго крюка, колышекъ или деревянный гвоздь, загибающійся подъ прямымъ угломъ; употребляется при постройкахъ для прикрѣпленія жердей, на него запираются ворота и пр.
Мря́чка, -ки, ж. Ум. отъ мря́ка.
Нама́цати. Cм. Нама́цувати.
Подеколи нар. Иногда. Иноді буває так, що усе сонце темнів, а подеколи тільки частина його буває темна.
Позаводитися, -димося, -дитеся, гл. Завестись (во множествѣ). У нас в обох хатах цвіркуни позаводилися.
Увишки нар. Въ вышину. Cм. заввишки. Як земля вширшки, до неба ввишки.
Умочати, -чаю, -єш, сов. в. умочити, -чу, -чиш, гл. Мокать, обмакивать, обмокнуть. О, вони не п'яниці! мабуть і хліб умочають уже в горілку. Їжте, умочайте, на друге вибачайте. Хорошенько коровай бгають, сирцем посипають, в масличко вмочають. Летить орел понад морем, та й крилець не вмоче.
Хлипати, -паю, -єш и -плю, -плеш, гл.
1) Всхлипывать, плакать. Прийшла Венера іскривившись.... і стала хлипать перед ним. Петрунева пенька слізоньками хлипає.
2) О сапогахъ, въ кот. попала вода: издавать при ходьбѣ звукъ отъ присутствія воды. На річку йшли чоботи, — рипали, а з річки йшли чоботи, — хлипали. Ha.
