Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

подівати

Подівати, -ва́ю, -єш, гл. Дѣвать (многое). Ой брат сестрицю росплітав, де ж тії упльоти подівав? Мет. 205.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 241.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОДІВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОДІВАТИ"
Брушляк, -ка, м. = брусла и брусля. Вх. Лем. 394. Ум. брушлячок.
Дзи́ндзик, -ка, м. Висящая и качающаяся кисточка или что либо подобное.
Дон, -на, м. = донець. Якийсь дон кашу міша в казанах ложкою. О. 1862. І. 76.
Зва́га, -ги, ж. Отвага, смѣлость.
Кукунець, -нця́, м. ? Cм. куконочка.
Повигрібати, -ба́ю, -єш, гл. = повигортати.
Поховатися, -ва́ємося, -єтеся, гл. Спрятаться (о многихъ). Духом, як миші, поховались козаки у ту нору. Стор. МПр. 111.
Рямка, -ки, ж. = рамка. Левиц. Пов. 227.
Ряснистий, -а, -е. = рясний. Копа на копі, а сніп на снопі, копи пашнисті, снопи ряснисті. Гол. II. 3.
Чваніння, -ня, с. Чванство. Та у його трошки єсть чваніння. Новомоск. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОДІВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.