Біло нар. Бѣло. Катря біло збіліла. Ум. біленько, білесенько. Умилася біло-біленько.
Гребіни́ще, -ща, с. ув. отъ гребінь. Бери, милий, днище й гребінище. Ум. Гребіни́щечко. Я робити прийшла — із днищечком, з гребінищечком.
Дото́вплювання, -ня, с. Дотискиваніе.
Зада́ток, -тку, м. = завдаток.
Підложниця, -ці, ж. Наложница.
Пообсівати, -ва́ю, -єш, гл. Обсѣять (во множествѣ).
Раз, -зу, м. 1) Разъ. Раз мати родила, раз і помірати. Лінивий два рази робить, скупий два рази платить. 2) Одинъ. Раз, два, три, чотирі, — до драбини причепили. 3) Однажды, одинъ разъ. Пішов я раз на вулицю, та й тепера каюсь. 4) Случай. Трахвив на злий раз. Порятуй мене в пригоді, а в добрім разі не потребуєм рятунків. 5) раз-разо́м. Однимъ одинъ разъ. Тільки раз-разом пан мене за вухо поскубли. Я тільки раз-разом був у Катеринославі. 6) раз коло разу. То и дѣло, безъ промежутковъ. Я скребла моркву раз коло разу. 7) раз-по́-раз, раз-поз-(проз)-раз, раз-у-раз. Постоянно, то и дѣло, поминутно. Стука раз-по-раз, мов його домовик душить. Чого таки тобі раз у-раз до церкви ходить? Сичі в гаю перекликались та ясень раз-у-раз скрипів. 8) одного разу. Однажды. Одного разу над містечком стояла тиха місячна літня ніч. 9) від-разу, до-разу = відразу, доразу. Се він, — впізнала до-разу Катря. 10) в-раз = ураз. Плини, плини, дитятко, плини враз з водою. Вітаймо, дитятко, ураз його матку. 11) за-що-раз. Каждый разъ. За-що-раз дощ зачинаєся з тії закутини. 12) hі-раз. Вовсе. Нема ладу ні-раз. 13) як-раз. Какъ разъ, въ пору. Як-раз батька в лоб, щоб не знав, куди «соб». Якраз Савці свитка, та тільки рукавів нема. Ум. разо́к, разочок.
Розжиток, -тку, м. 1) Развлеченіе? Служу рік, служу другий, — ні смутний, ні веселий. Шчо мене не займає, нічо не тішить.... Тільки того й розжитку, коли стану бувало на стойці та собі тихесенько поплачу. 2) Разжива. Задалась, виходячи з церкви, понести колись попові рунце на розжиток.
Росхиляти, -ля́ю, -єш, сов. в. росхили́ти, -лю́, -лиш, гл. Разгибать, разогнуть въ разныя стороны. Вітер жито росхиляє. Ой із-за гори буйний вітер повіває та вишневий садочок росхиляє. А я смерти не боюся.... гостоньками обсажуся. — Чоловіче, що ти знаєш, що смерть гостей росхиляє, та й на тебе постягає.
Укоряти, -ряю, -єш, сов. в. укори́ти, -рю, -риш, гл. Укорять, укорить. Будеш ти мене в вірі христіянській укоряти.
