Гора́, -ри́, ж. 1) Гора, возвышенное мѣсто. Як схоче, то й на гору повезе, а не схоче, то й з гори не спустить. Порівняє гори з долинами, а багатих з убогими. Я б і гори покотив. Все сдѣлалъ бы. Ли́са гора́. Гора съ обнаженной вершиной, — согласно народнымъ повѣрьямъ обычное мѣсто собранія вѣдьмъ и чертей. І на мудрім дідько на лису гору їздить. Золота́ гора́, золоті́ го́ри. Несмѣтное богатство. Се їм золоту гору, та й ту рознесуть. Золотії гори обіцяє. Прельщаетъ невѣроятными обѣщаніями. 2) Чердакъ въ постройкахъ. Лисичка зробилась кішкою, та з хати та на гору. Купив чоботи, надів у неділю, а ті узяв да на гору закинув. 3) О рѣкѣ: верховье, верхнее теченіе. Вітер з гори дме, т. е. по теченію. 4) Родъ игры. 5) Бра́ти го́ру. Одерживать верхъ надъ кѣмъ либо, одолѣвать. Здоров'я почало брати гору. 6) Бра́ти горо́ю. Пѣть басомъ высокія ноты; пѣть первымъ басомъ. Ти бери горою, а я буду окселентувати. 7) До гори́, у горі́, у го́ру. Cм. Догори, угорі, угору. Ум. Гі́рка, гі́ронька, гі́рочка. Го́ронька.
Забри́ндзатися, -дзаюся, -єшся, гл. = забрьохатися.
Золиво, -ва, с. Букъ, бученье, щелоченье. Попілу тра на золиво; з гречаної соломи попил добрий до золива.
Камуз, -зу, м. Мелкіе куски. Зухвальцу на камуз роспасти. Cм. гамуз.
Кількість, -кости, ж. Количество.
Ло́хнути, -ну, -неш, гл. Быть въ отчаяніи. Чого ти так лохнеш?
Приклепатися, -паюся, -єшся, гл. Привязаться, пристать.
Скрива нар. Искоса. Ой на татарина скрива, як вовк, поглядає.
Тоя, то́ї, ж. Раст. a) Aconitum Napellus L. Aconitum variegaturn. б) — польова. Geranium sanguineum. в) — лісна. Lysimachia vulgaris. У городі зіллє-зілле, за городом тоя, проси, любко, щире Бога, щобись була моя. Тою, одолан і бідрич над Прутом вважають за помічні від мору.
Цуценячий, -а, -е. Свойственный, принадлежащій щенку.
