Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

подзвін

Подзвін, -вону, м. Звонъ по умершему. Не без того, що й за подзвін хто перекине. Мир. Пов. II. 63.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 240.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОДЗВІН"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОДЗВІН"
Бретванник, -ка, м. Раст. Trollius europaeus. Лв. 102.
Гре́бло́, -ла́, с. 1) = Греблиця. Вх. Зн. 12. 2) Орудіе на подобіе грабель (вмѣсто зубцевъ дощечка шириною въ вершокъ), употребляемое для сгребанія соли въ лиманахъ. Черном.
Заржа́віти, -вію, -єш, гл. Заржавѣть. Та вже шаблі заржавіли. Н. п. Була колись правда, та заржавіла. Ном. № 6835.
Коровина, -ни, ж. Корова, плоховатая корова.
Кування, -ня, с. 1) Кованіе. Кування молотом. К. Іов. 2) Кукованье кукушки. Ой жаль мені (зозулі) раннього кування і пізнього літання. Мет. 152. Ум. куваннячко. Нехай тобі зозуленька для куваннячка, нехай мені соловейко для щебетаннячка. Мет. 40.
Лавонька, -ки, ж. Ум. отъ лава.
Образа, -зи, ж. Оскорбленіе. Даруйте образи, які котрий має. Гол. III. 509.  
Сухомельщина, -ни, ж. Плата за помолъ.
Тонкослізка, -ки, об. Плакса, человѣкъ, котораго легко довести до слезъ. Шейк. Ном. № 2370.
Фафрати, -раю, -єш, гл. Невнятно говорить, шепелявить. Вх. Лем. 477.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОДЗВІН.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.