Бичуватися, -чуюся, -єшся, гл.
1) = бичувати 1. Ми раз у раз бичуємось, їдучи на цю гору.
2) Быть тащиму на бичевѣ, идти на бичевѣ. Кілько берлинок і дубів з кавунами бичувалося по Дніпру.
Гарматочка, -ки, ж. Ум. отъ гармата.
Ду́шенька, ду́шечка, -ки, ж. Ум. отъ душа.
Капарка, -ки, ж. Обѣднѣвшая, обнищавшая.
Квіття, -тя, с. соб. Цвѣты.
Одноразний, -а, -е. . одноразні коні Лошади, которыя, будучи впряжены вмѣстѣ, одинаково хорошо везутъ.
Поорати, -рю́, -реш, гл. Вспахать. Та вже ж люде в полі поорали.
Признаватися, -наюся, -є́шся, сов. в. признатися, -знаюся, -єшся, гл.
1) Признаваться; признаться; сознаваться, сознаться. А тепер я признатися мушу: люблю, люблю козаченька так, як свою душу.
2) — до чого. Признавать, признать что своимъ. Василь признався до того ножа.
3) до кого. Давать, дать себя узнать. Ой як вийдеш на улицю, — до мене признайся.
Сестрин, -на, -не. Сестринъ, принадлежащій сестрѣ. Іван поняв віри сестриній мові.
Угрин, -на, м. Венгерець. Спіймав він угрина з картками.