Зозвати Cм. ззивати.
Зотліти, -лію, -єш, гл. Истлѣть. Моє біле тіло під нагайкою зотліло. Хусточка зотліла. Пішла вона (надія) на той світ в преісподню, коли ще й там знайду впокій, зотлівши.
Назаумі́ру нар. = назавміру.
Німфа, -фи, ж. Нимфа. Ти вітаєш, як у того Нуми тая німфа Егерія.
Осужати, -жа́ю, -єш, гл. = осуджати.
Повічайка, -ки, ж. = повіка.
Подумати, -маю, -єш, гл.
1) Подумать; поразмыслить. Ой вийду я до Дунаю, стану, подумаю; стану, подумаю, що долі не маю. Хиба ти подумала, що я украв?
2) Задумать. Подумай жениться — то й діток копиця.
3) — на кого. Заподозрить кого. На Антося ніхто й не подумав.
Поззувати, -ва́ю, -єш, гл. Снять обувь (во множествѣ).
Поміркований, -а, -е. Разсудительный, обдуманный.
Поплювати, -плюю, -єш, гл. Поплевать.
