Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

подія

Подія, -дії, ж. 1) Событіе. Нащо вже веселий, нежурбливий, та й він заклопотався тією подією. МВ. І. 38. 2) Поступокъ. Кривоніс добре знав свою вину і ввочевидьки бачив, що такою подією тратив віру і силу у себе поміж товариством. Стор. МПр. 146.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 242.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОДІЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОДІЯ"
Булькання, -ня, с. Бульканіе.
Верходуб, -ба, м. Раст. Laserpitium latifolium. Лв. 99.
Володарський, -а, -е. Владѣтельный; владѣльческій.
Ліси́ця, -ці, ж. = лісунка? Шух. І. 43.
Наточити Cм. наточувати.
Підсилити, -ся. Cм. підсилювати, -ся.
Роздвоювати, -двоюю, -єш, сов. в. роздвоїти, -двою, -їш, гл. Раздваивать, раздвоить.
Снуровиці, -ць, ж. = шнуровиці. Гол. Од. 23.
Стордзувати, -дзую, -єш, гл. Нагромозжать. Угор.
Стулювати, -ся, -люю, -ся, -єш, -ся = стуляти, -ся.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОДІЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.