Здріга́тися, -га́юся, -єшся, сов. в. здрігнут́ися, -ну́ся, -не́шся, гл. Вздрагивать, вздрогнуть. Троянці всі здрігнули. Здрігнувся сердешний Яків, почувши це.
Куріп'я, -п'я́ти, с. Цыпленокъ. Ой погнала бабусенька куріп'ята пасти, сама сіла на припічку куделицю прясти. Ум. куріп'я́тко, куріп'я́точко.
Навзнаки́ нар. 1) = навзнак. 2) — дава́тися, да́тися. а) Показываться, показаться. Як були ми колись панськими, кріпаками, так вона така була, що було і навзнаки не дається; а тепер сама забалакала, така тиха та добра до людей. б) Давать, дать себя знать. Дались мені навзнаки чоловічі кулаки.
Нахолоджувати, -джую, -єш, сов. в. нахолоди́ти, -джу́, -ди́ш, гл. Остуживать, остудить.
Недоуздок, -дка, м. Родъ уздечки безъ удилъ. Батько веде того коня за недоуздок.
Порай, -раю, м. = порада, рада. Там крутенько, тут хутенько, дав Бог всьому порай: ад розорив, чорта стребив, смерть із лиха хвора.
Придержуватися, -жуюся, -єшся, сов. в. придержатися, -жуся, -жишся, гл.
1) Придерживаться, быть придержаннымъ. Ловиться і придержується порська вівця.
2) Придерживаться, придержаться за что. Придержуйсь за бильця, а то впадеш.
Ручина, -ни, ж. Рука. Ой ти, стара непе, та сядь коло мене, заклади ручину та й за пазушину.
Ух! меж. Ухъ, ахъ! Ух, — каже, — як там холодно.
Хуторянин, -на, м. Житель хутора, живущій на хуторі. Наш брат хуторянин. Балакав з хуторянами про чорну раду
