Беґечати, -ча́ю, -єш, гл. Пѣть козлинымъ голосомъ.
Вінець, -нця, м. 1) Вѣнокъ. Ізвила вінець та пішла в танець. Ой де взялися буйнії вітри, скинули вінок у тихий Дунай. 2) Вѣнецъ. На главу йому корону, вінець щирозлотий. 3) Обрядъ вѣнчанія; вѣнецъ. Одчини ворітця до конця, Іде твоя сестриця од вінця. Розчесав їй косу до вінця. Що твоє дитя чувало? Під царським вінцем стояло, правою рукою шлюб брало. 4) Дѣвство, дѣвственность. збавити, розвити вінець. Лишить дѣвственности. Ум. вінчик.
Захлюпаты, -паю, -ешь, гл. Забрызгать, замочить (платье).
Крейда, -ди, ж. Мѣлъ. Побілів як крейда.
Лупа́тий, -а, -е. Пучеглазый. Брехня — лупатий чоловік, та не довгий її вік.
Мажо́рка, -ки, ж. Турецкій табакъ. Чи бач! жид вже насіяв мажорки та вже й пасемкує.
Премудрість, -рости, ж. Премудрость. Чи ти стягнув до себе всю премудрість?
Тенгериця, -ці, ж. Раст. Кукуруза = кендериця.
Тітунин, -на, -не. = тітоньчин.
Чиншій, -шія, м. = чиншовик.
