Ано́ и Ано́-лем, сз. Но, только, но только. Тогди не било неба ні землі, ано́лем било синоє море.
Ацю́! меж. = Аса́!
Крупкий, -а, -е. Крупистый, изъ крупинокъ состоящій. Крупкіща мука (грубша).
Лазок, -зка, м.
1) Грузило металлическое на сѣтяхъ.
2) Ум. отъ лаз.
Лесь = єсь, єси. (2-е лицо наст. вр. отъ гл. бути). Дівча, дівча, вода чиста, лем ти сама єсь нечиста: юж лесь сім мужів мала, а зо жадним шлюб не брала; сім лесь хлопців породила, ні єдному ксту не дала. — Кед лесь хлоп, то не гварь мі то! Кед лесь Бог, — отпусть мі то!
Незмир, -ру, м. Ссора, вражда. Незмир між їх пішов.
Позавозити, -вожу, -зиш, гл.
1) Завезти (многое). Як станем їхати в город, то й почнуть баби: завези моїй, дочці сорочку! завези моєму синові чоботи! та як почнеш завозити та й прогаєшся, поки всім позавозиш.
2) Уѣхать, не возвративъ занятаго. Позичиш кому грошей, чи й так чого попросе, а тоді й поїде і не віддасть. Отак чимало вже нашого позавозили.
Роздобуток, -тку, м.
1) Раздобываніе, добываніе, добыча, промыселъ. А ну лишень на роздобутки. Опріч хліборобства, инших роздобутків не трапляється.
Сипець, -пця, м. Сыпучее тѣло. Земля — сипець, суха. Там кучугури, самий пісок сипець. сипцю да́ти. При постройкѣ плотины засыпать хворостъ чѣмъ-нибудь сыпучимъ. Каторжний жид сипцю не дав греблі, а загатив тільки хворостом.
Тягло, -ла, с.
1) Лямка, приспособленіе для тяги невода, парома и пр. Літом невід на тяглі тягнуть до одмілу, а зімою рубають вікна у кризі.
2) Рабочая скотина, рабочій скотъ. Здохне мабуть не сьогодні — завтра бідне тягло без сіна. Чи багато тягол було на роботі? Также: комплекта воловъ въ три-четыре пары для плуга.
3) Шутливо: трубка курительная со всѣми принадлежностями (кисетомъ съ табакомъ, кресаломъ, кремнемъ, трутомъ). А виймай лишень своє тягло, та покуримо люльки.
4) тягло́м тягти. Тащить по землѣ. Ум. тяге́льце.
